26.05.2013 р. 
Що ж, друзі, сьогодні рівно о 12 годині ночі завершився короткотерміновий конкурс, який проводився на блозі Воробуса.
Знаю, знаю, люди дивилися футбол і їм було не до конкурсу. Але, зранку вже всі чекають на правильну відповідь.
Читати далі...
Результати конкурсу – порахуй кількість сходинок на Високий замок
Що ж, друзі, сьогодні рівно о 12 годині ночі завершився короткотерміновий конкурс, який проводився на блозі Воробуса.
Знаю, знаю, люди дивилися футбол і їм було не до конкурсу. Але, зранку вже всі чекають на правильну відповідь.
Читати далі...
Давненько на блозі Воробуса не було конкурсів, і ось схоже час настав його провести. Буде він не тривалим, але, сподіваюся він вам сподобається і переможця таки буде знайдено обов’язково.
Перед тим як оголосити умови конкурсу і як виграти приз розповім як мені в голову прийшла подібна ідея. Справа у тому, що вчора вашому автору із друзями довелося побувати на Високому Замку, а це, як відомо, візитна картка нашого з вами міста.
Люблять люди «легкі» гроші і ще й як, а до них, хто не знає можна віднести азартні ігри. Так, людина ставить ставочку лише на три гривні, а може виграти цілу тисячу а то і більше. Якщо, звісно, що пощастить.
Але, суть не у тому, а в хворобі, яка потім може взяти в свої оберти людину.
Що за хвороба, як з неї вийти та багато чого іншого читайте далі.
Доброго дня, читачі блогу Воробуса, мене називають Patron і знову будемо говорити про щось цікавеньке.
Отже, у сьогоднішній публікації розповім про свою екстремальну пригоду, яка сталася зі мною у суботу 13 квітня 2013 року. Запам’ятаю я її надовго, адже до сих пір подібного робити не приходилося.
Стрибки з парашутом, стрибки з мостів тощо, думаю ви таке бачили колись, а можливо і пробували.
Досить часто так трапляється що на забавах люди напиваються. Звісно, їм наступного дня стає соромно за свою поведінку, але що було, те було. Потім вже нічого не зміниш. Треба думати головою перед тим як щось робити.
У сьогоднішній статті спробую дати кілька порад про те як уникнути алкогольного сп’яніння.
Звісно, зараз багато хто почне мені казати що напевно Воробус знову напився і пише про це приховано. Відповідаю, ні, не напився і найближчим часом цього не планую робити.
Продовжую розповідати про свою подорож на гірськолижний курорт Буковель, а саме про пригоди, які зі мною там відбувалися. Не може ваш автор без пригод. :)
На цей раз розповім про те, як Воробусу заблокували карточку і він не міг сісти на підйомник.
Давненько мені казали що в розважальному центрі «King Cross Leopolis» є такий кабак, але все ніяк туди не мав нагоди зайти і ось вчора час настав.
Справа у тому, що вчора Воробуса трохи зайнявся своєю культурою і вирішив сходити в кіно. Приїхав в кінотеатр я достатньо таки рано, до фільму ще часу було багато і ваш автор вирішив приєднатися до нашої компанії і сходити попити хто пивка, хто вина гарячого, хто кави.
Одним словом, хто що любить. Місце ми вибрали цікаве і називається воно – «Crazy Town».
Вчора вашому автору за досить великий таки термін вдалося подивитися футбол на великому екрані. Всі добре знають, що вчора вся Україна вболівала за українську команду Шахтар у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів.
Вдома біля телевізора вболівати якось було не цікаво, тому Воробус радо відгукнувся на пропозицію одного із наших читачів – пана Bankiduki подивитися футбол із людьми в кабаку.
Тема євроінтеграції ніби і проїлася. Українцям вже напевно набридло слухати обіцянки жити за стандартами цивілізацій Західної Європи. Українці досі не можуть зрозуміти, чому ми і європейці, а ніяк не можемо відкараскатися від рускоязичної Азіопи. Українці також усвідомили, що не все добре у тій Європі.
Якщо в Росії багато маразмів, що є небезпечними для людини-громадянина, то в Європі і ніби небезпеки якоїсь немає, але смішно-дурнуватих казусів вистачає. То шлюби гоміків реєструють, то спадщину на улюблених котиків записують, то італійським парламентарям закон дозволяє під час засідань тримати зброю в шухлядках, то маріхуану офіційно можна продавати.
Свята, свята. Справляти різного роду забави люблять усі. Ми не проти радісних застіль як релігійних, так і світських. Якщо б підійти скрупульозно до календаря, то в кожний Божий день можна щось надибати і знайти привід для радості.
Однозначно традиційно найдовшим по часу святкуванням в Україні є новорічно-різдвяний цикл. Для галичан, що пов’язані з європейською традицією усе починається на Миколая. Завершення через місяць на Йордан після зимового Івана. Центр і схід України реальні святкування традиційно починає під світський новий рік і закінчує навіть не Йорданом, а, скоріше, Масляною (остання неділя перед Великоднім постом).