13.02.2013 р. 
Тема євроінтеграції ніби і проїлася. Українцям вже напевно набридло слухати обіцянки жити за стандартами цивілізацій Західної Європи. Українці досі не можуть зрозуміти, чому ми і європейці, а ніяк не можемо відкараскатися від рускоязичної Азіопи. Українці також усвідомили, що не все добре у тій Європі.
Якщо в Росії багато маразмів, що є небезпечними для людини-громадянина, то в Європі і ніби небезпеки якоїсь немає, але смішно-дурнуватих казусів вистачає. То шлюби гоміків реєструють, то спадщину на улюблених котиків записують, то італійським парламентарям закон дозволяє під час засідань тримати зброю в шухлядках, то маріхуану офіційно можна продавати.
Читати далі...
Весела Європа або черговий прикол безалаберного континенту
Тема євроінтеграції ніби і проїлася. Українцям вже напевно набридло слухати обіцянки жити за стандартами цивілізацій Західної Європи. Українці досі не можуть зрозуміти, чому ми і європейці, а ніяк не можемо відкараскатися від рускоязичної Азіопи. Українці також усвідомили, що не все добре у тій Європі.
Якщо в Росії багато маразмів, що є небезпечними для людини-громадянина, то в Європі і ніби небезпеки якоїсь немає, але смішно-дурнуватих казусів вистачає. То шлюби гоміків реєструють, то спадщину на улюблених котиків записують, то італійським парламентарям закон дозволяє під час засідань тримати зброю в шухлядках, то маріхуану офіційно можна продавати.
Читати далі...
Свята, свята. Справляти різного роду забави люблять усі. Ми не проти радісних застіль як релігійних, так і світських. Якщо б підійти скрупульозно до календаря, то в кожний Божий день можна щось надибати і знайти привід для радості.
Однозначно традиційно найдовшим по часу святкуванням в Україні є новорічно-різдвяний цикл. Для галичан, що пов’язані з європейською традицією усе починається на Миколая. Завершення через місяць на Йордан після зимового Івана. Центр і схід України реальні святкування традиційно починає під світський новий рік і закінчує навіть не Йорданом, а, скоріше, Масляною (остання неділя перед Великоднім постом).
Як відомо, вчора ваш автор із компанією їздили на лижі в смт. Славське. Дорога видалася далекою і не обійшлася без пригод.
Ще до того часу як ми їхали в гори зранку розмовляли із колегами на тему – «Чи будуть зі мною відбуватися які-небудь пригоди». Ствердної відповіді я не дав, але щось так думав що пригоди таки будуть.
Новий рік ми зустріли. Напевне залишки шуби і олів’є вже повикидали з холодильників. Завтра почнемо ходити по супермаркетах і базарах у пошуках пшениці і маку на кутю та сушених грибів на підливу. Різдво скоро.
А ялинка в хаті таки тішить око і малечі і дорослим. Блимають китайські гірлянди, зберігаючи добрий настрій українцям (і не тільки).
Кожна людина за життя святкує безліч різних подій. Найцікавішими і такими, що приносять багато радості є свята традиційні. Новий Рік наступить дуже скоро. І будь-яке святкування початку нового календаря у нас асоціюється із Дідом Морозом.
Звичайно, що символи свят мають мати певне історичне підґрунтя. Так добрий заморожений дід-«красний нос» був придуманий більшовицькими ідеологами у 30-х роках ХХ століття на противагу Святому Миколаю та Санта Клаусові.
З кожним днем завершується рік, яким опікувався дракон. Для когось він був чудовим, для когось не дуже. Але, як кажуть люди, не варто шкодувати за минулим, попереду майбутнє, а саме 2013 рік – рік змії.
Що принесе цей рік кожному із нас? Кохання, зради, гроші, втрати, пригоди. Про це і не тільки читайте у зодіакальному гороскопі на 2013 рік.
Ну, і мандаринок наївся Воробус, стільки як цього року Миколай мені ще не приносив. Подібна ситуація, мабуть, спостерігається у кожного із нас. Хороша ця традиція дарувати один одному презенти.
Миколай, Миколаєм, а блог і на далі продовжує функціонувати і як і обіцяли у день святого Миколая ми оголошуємо переможців другого пісенного конкурсу під назвою – «Заспівай у Воробуса-2».
18 грудня, вівторок, надворі холодно, другий робочий день, щось так важко і всі вже в очікуванні подаруночків. Ще б пак, сьогодні вночі до всіх людей завітає Миколай, який принесе всім подаруночки.
Хтось був на протязі року чемніший, хтось не дуже, але подаруночки, сподіваюся, отримають всі. Вчора вночі Воробус сів і написав листа до Миколая. Себе я там мало згадував, переважно написав побажання для наших читачів.
Фільми та ліфти, жахи з ними, пригоди, як часто ви з зіштовхувалися з цими речами? Та думаю досить таки часто, бо фільми люди полюбляють дивитися, а ліфтами люди їздять додому або ж на роботу.
Вони чи вона ж то буває у багатоповерхівках, а йти на дев’ятий чи десятий поверх ой як ліньки, що не кажіть. Плюс по сходах трапляються різні неадеквати, особливо це відчувається вночі, коли вже темнота.
Якби там не було, скільки би ми про це не говорили, але алкоголь люди вживають і будуть вживати напевно до тих пір, поки буде існувати світ. Бувають моменти у моєму житті, що я активно на цю тему дискутую, бо сам вживав різні алкогольні напої і знаю що це таке і з чим його їдять. :D
Головне у цій справі сильно не захоплюватися.
У сьогоднішній статті на пару хвилин я стану активним пияком і розповім про давню карпатську традицію, яка вам, сподіваюсь, сподобається.