Сьогодні надворі п’ятниця, всі чекають вихідних і аж не хочеться нічого робити. Тому у цей день я не буду вас обтяжувати проблемами типу: бетмен прилетів у Львів чи чупакабра з’їла бика, а трішки посміємося. Сміх, як відомо, продовжує життя.
Отже, поїхали.
Читати далі...
Новий рік вже давно минув, а його відлуння ще й досі згадують.
Хтось напився і лежав у салаті олів’є два дні, хтось спалив куртку піротехнічними засобами, хтось був на заморських курортах, а хтось як я, згадує як вперше довелося бути Дідом Морозом.
Читати далі...
Студентські роки – незабутні. Кажуть, якщо не був студентом – не прожив життя. 🙂
Будучи студентом ви бачите не тільки книжки, заліковку і викладачів, а й інколи трапляються приколи, які виникають або спонтанно або ж спеціально. 🙂
У сьогоднішній статті пропоную переглянути нарізку студентських відео приколів:
Читати далі...
Життя – це театр, а люди в ній актори. Так говорила одна відома людина. Думаю ви знаєте яка. 🙂
А ваш автор скаже нову фразу: «Життя – це смайли, без яких не можливо прожити». 🙂
Нещодавно, блукаючи по просторах інтернету як немовби по печерах, я наштовхнувся на досить цікаві картинки, на яких були зображені смайли. Вони мене так розсмішили, що не міг не поділитися ними з вами, шановні користувачі блогу.
Читати далі...
Нещодавно Вашому автору довелося згадати фільм «Назад у майбутнє», але я переміщувався у минуле. Майбутнє, то я ще побачу, а от минулого вже ні.
Як я це зробив, що там було цікавого читайте далі.
Читати далі...
Ось і закінчилась наша друга акція для коментаторів блогу Воробуса, яка тривала цілий місяць. Сьогодні о восьмій годині ранку був зроблений скріншот колонки "Кращі коментатори" і прийшла пора підбивати підсумки.
Читати далі...
Тепер тільки за це шоу і говорять: на забавах, відпочинках, на роботі, я вам кажу. Нещодавно зустрів подруг, то спиталися мене: «Воробус, і як тобі фінал «Ікс-фактор», всі вболівали за дівчину, а виграв той пацан».
Я звісно, що сказав їм «так-так, мала перемогти дівчина», але про шоу мені тільки назва говорить, реально я його ніколи не бачив. А от сьогодні дізнався багато, і навіть вирішив взяти у ньому участь.
Читати далі...
Вчора ми святкували свято під назвою Старий Новий рік.
Традиційно у цей день, ще поки всі сплять, хлопці беруть зерно, а це переважно пшениця, гречка, рис і йдуть посівати від хати до хати. Таким чином є можливість трішки заробити, а також побажати щастя господарям оселі до якої ви завітаєте.
Ваш автор також зранку не спав і ходив посівати, правда не по всіх хто попадався, а до знайомих, родичів і друзів.
Що я заробив я вам не скажу, а розповім про незвичайне посівання, яке на мене очікувало згодом.
Читати далі...
Нещодавно ваш автор відпочиваючи від важких буденних справ мав можливість зустрітися із давніми друзями.
Культурна програма у нас, як завжди, була на вищому рівні. А потім комусь у голову прийшла ідея зіграти у карти.
Спершу я не хотів грати у карти, бо поки ти навчишся бавитися у невідому вам гру, то мине хтозна скільки часу, а такого всім відомого «дурня» бавитися не хотілося.
Та згодом друзі мене переконали і як кажуть – поїхали.
Воробус увійшов у смак нової для мене гри. Називалася вона – «мафія», згодом я її назву – грою року, настільки вона мені сподобалася.
Читати далі...
Новий рік минув, але відлуння святкувань ще будуть згадуватися довго.
Хтось згадує як він напився, хтось як тости казав, хтось як олів’є їв, хтось як з дівчиною познайомився, хтось як спав у хаті і йому було все по барабану, а хтось як ваш автор – щось інше. 🙂
Інше – це Дід Мороз. Не подумайте, що до Воробуса приходив цей дідуган і приніс подарунки. Воробус був нечемний і йому самому прийшлося перевтілитися у чоловічка із червоним носом.
Сьогодні у своїй статті я розповім про те: «Як я був дідом Морозом».
Читати далі...
4.03.2011 р. 
