16.01.2012 р. 
Сьогодні надворі, 16 січня, перший робочий день. Як бачив сьогодні зранку своїх колег, то довго сміявся. Все-таки, після вихідних виходити на роботу важко. Що ще цікавого у місті, так це велика кількість снігу.
Опади у вигляді сніжинок таки пішли і Львів засипало.
Для когось це новина, але не для лижників, які вже давно бачили сніг і навіть каталися на відомих курортах, таких як смт. Славське та Буковель.
Саме про останній курорт сьогодні і піде мова з людиною на ім'я Назар, яка буквально вчора повернулася звідти.
Які враження справив на хлопчину курорт читайте далі.
Читати далі...
Враження від цьогорічного відпочинку у Буковелі
Сьогодні надворі, 16 січня, перший робочий день. Як бачив сьогодні зранку своїх колег, то довго сміявся. Все-таки, після вихідних виходити на роботу важко. Що ще цікавого у місті, так це велика кількість снігу.
Опади у вигляді сніжинок таки пішли і Львів засипало.
Для когось це новина, але не для лижників, які вже давно бачили сніг і навіть каталися на відомих курортах, таких як смт. Славське та Буковель.
Саме про останній курорт сьогодні і піде мова з людиною на ім'я Назар, яка буквально вчора повернулася звідти.
Які враження справив на хлопчину курорт читайте далі.
Читати далі...
Лижний сезон у розпалі. І якщо у Львові стоїть зараз плюсова температура, а якщо бути точним то на вулиці зараз +6, то в горах лежить сніг і мінусова температура.
Що це означає? А те, що можна спокійно їхати кататися на лижах чи на сноубордах, а можливо і на ящиках чи санках. :)
Минулого місяця вашому автору довелося побувати у місті Рогатин, що в Івано-Франківській області. Ніяк руки не доходили написати про мою подорож і ось, нарешті, звіт про мою поїздку таки буде.
Я вже бува і забув про цю рубрику і ось вчора її оживила людина із ніком Аня.
Вона написала наступне запитання цитую: «Привіт! Воробус, у мене є величезне бажання – побувати у нових місцях, на природі, кудись вирватись, сходити у похід, але нема з ким, не уявляю куди і як це мені зробити! Допоможи, будь другом».
Воробус як Мати Тереза допомагає всім, тому у сьогоднішній статті спробує відповісти на запитання пані Ані у продовженні рубрики, якщо ви не здогадалися якої, «Запитай у Воробуса».
Цього тижня мені довелося познайомитися з одною цікавою і неординарною людиною, яка проїздом відвідала наше місто. Його звати Антон Кротов. Він росіянин і проживає з батьками у Москві. А також він є засновником Академії Вільних Мандрівок.
Напевно хоч раз у житті ви їхали таким видом транспорту як поїзд. Деякі люди і взагалі досить часто користуються цим видом транспорту, бо така вже у них робота, я вже не говорю за провідників. Ті взагалі все життя у дорозі, сім’ї не бачать, і лише зрідка появляються вдома.
Вони за свою роботу побачать різноманітних людей. І адекватних і не адекватних. Воробус їздить поїздами не досить часто, хіба що приміськими, але також побачив багато чого за своє не досить велике і довге життя.
Сьогодні я з вами поділюся побаченим.
Отже, як це їхати у поїзді?
Минулих вихідних ваш автор із друзями зробив черговий похід в гори. Про наслідки походу ви вже знаєте, я захворів, але все рівно, походом я задоволений.
Про те куди ми піднімалися цього разу, чи було складно та багато іншого читайте далі.
Відпустка завершилася, а спогади від неї є ще досі.
У сьогоднішній статті я розповім вам цікаву історію про місто Жмеринка, а саме як це проїзджати поїздом через нього.
Які приколи очікували мене на цій зупинці, що там продають та багато іншого читайте далі.
Як відомо, цього року під час відпустки ваш автор їздив відпочивати у Крим. Закордон я щось їхати не хотів, тому вирішив обмежитися відпочинком в Україні на березі Чорного моря.
Кожного дня лежати на морі мені би набридло, тому ми із друзяками бувало виїздили на екскурсії. Одним із місць, яке я відвідав стала гора Ай-Петрі, яка має висоту 1234,2 метри.
Все на перший погляд вроді добре, але люди, які ніколи там ще не були не знають які проблеми на них очікують із підйомом і спуском звідти.
Як добратися якнайшвидше на гору Ай-Петрі читайте у сьогоднішній статті на нашому блозі.
Минулих вихідних ваш автор із друзями їздив у чудове місце, яке я ніколи не забуду. Називається воно – Бакота.
Що це таке, які враження вона справила на мене і чи повернуся я ще колись туди читайте далі.