15.03.2017 р. 
12 березня Ігор Воробус та два його приятелі: Орест та Геник здійснили зимовий похід на гору Парашка, яка знаходиться неподалік міста Сколе.
Висота цієї вершини -1268 метри на рівнем моря. Йти сюди можна з таких населених пунктів як: Корчин, Сколе та Коростів. Головне мати бажання й не боятися екстриму.
А він, до слова, в день нашої подорожі був. Екстрим ми відчули приблизно на половині дороги, коли почав падати рясний сніг й замітав стежки.
Читати далі...
Виконання державного гімну України на зимовій горі Парашка -2017 (відео)
12 березня Ігор Воробус та два його приятелі: Орест та Геник здійснили зимовий похід на гору Парашка, яка знаходиться неподалік міста Сколе.
Висота цієї вершини -1268 метри на рівнем моря. Йти сюди можна з таких населених пунктів як: Корчин, Сколе та Коростів. Головне мати бажання й не боятися екстриму.
А він, до слова, в день нашої подорожі був. Екстрим ми відчули приблизно на половині дороги, коли почав падати рясний сніг й замітав стежки.
Читати далі...
Продовжую розповідь про похід нашої компанії на гору Парашка, яка знаходиться неподалік такого населеного пункту як Сколе.
Отже, з горем по полам ми перейшли річку, яка, до слова, була досить таки глибокою і пішли далі. Снігу значно побільшало та й падати він почав рясніший.
Як і раніше, жодних ознак того, що тут ходили люди не було.
Перший робочий день тижня завершився. Видався він для вашого автора важким, тому лише зараз спробую оновити улюблений вами ресурс.
І нижче ми будемо говорити про чергову подорож вашого автора та компанії.
Так, так, вибралися ми в гори знову. На цей раз вирішили сходити на гору Ключ.
Вітаю, це знову я – kosmonavt.
І у сьогоднішній публікації будемо говорити на цікаву тему – громадського транспорту, а якщо бути точнішим, то того що електро-.
Назва статті – «їхав трамвай №10». Нижче ви зрозумієте, чому назвав пост саме так.
Поїхали…
Лише нещодавно ваш автор повернувся з гір, де з друзями робили чергове зимове сходження.
І хоч надворі вже березень місяць, але в Коростеві звідки ми й йшли на гору Парашку добряче сніжило. А безпосередньо на вершині (висота – 1268 метри) нас зустріла справжня зима.
Давненько на цьому блозі нічого не писала людина, яка назвала себе – kosmonavt. Хоча, й не дуже то багато постів було написано цією особою. Всього лише два й то вони були минулого року й стосувалися вони теми картоплі.
Чесно скажу думав більше нічого не буде, але читач блогу буквально вчора прислав нову історію.
Давненько ми нічого не писали за гру футбольних Карпат. Чому так?
Напевно в першу чергу тому, що зелено-білі в цьому сезоні не показують належний рівень гри.
Наша команда постійно плентається внизу турнірної таблиці й у Львові навіть пішли чутки, а чи взагалі ми не вилетимо у нижчий дивізіон.
Щось я в цьому дуже й дуже сумніваюся, але тим не менше очки набирати треба.
Вчора ваш автор вирішив трохи вийти в люди й взяв участь у вже традиційному флешмобі що з року в рік проходить у місті Лева.
Присвячений він 152-й річниці від часу першого виконання гімну України, що відбувся саме 10 березня 1865 року у Перемишлі.
Подібна акція вже не вперше проходить у нашому з вами місті й львів’яни та гості нашого міста залюбки до неї долучаються.
Вечір п’ятниці, Ігор Воробус прийшов додому, сів за комп’ютер й у черговій публікації спробую поділитися черговими думками з нашими читачами.
Довгих вступів робити не буду, а напишу зразу що цього разу розповім про сам блог, а точніше для чого я його взагалі веду.
Можливо би цю тему не зачіпав якби не одна особа, яка мені вдень сказала, цитую: «Воробус, ти би може завершував з тією писаниною, тобі що нема чим зайнятися?».
Нарешті п’ятниця, останній робочий день тижня, а це означає, що вже від завтра можна буде відпочивати.
А поки що працюємо й само собою оновлюємо блог, який ви зараз читаєте.
І перше про що будемо говорити, так це про черговий шедевр від вашого автора на футзальному майданчику.