3.08.2012 р. 
Впровадження другої державної мови в Україні викликало шквал критики. Україна є одна і має бути лише державна мова. Хоч блог Воробуса був тривалий час осторонь політики, але наші читачі не сидять скромно. Листи таки посипалися мені. Хтось – проти, хтось – за.
Буквально сьогодні в редакцію блогу написала дівчина з іменем Ксенія Проців із проханням розмістити її статтю про думки з приводу впровадження другої державної мови в Україні.
Хтось каже, що це добре, бо люди в нас різномовні, хтось навпаки це ігнорує. Скільки людей – стільки і думок.
Сьогодні публікуємо думку дівчини.
Читати далі...
Не встидайся, то твоя Земля…
Впровадження другої державної мови в Україні викликало шквал критики. Україна є одна і має бути лише державна мова. Хоч блог Воробуса був тривалий час осторонь політики, але наші читачі не сидять скромно. Листи таки посипалися мені. Хтось – проти, хтось – за.
Буквально сьогодні в редакцію блогу написала дівчина з іменем Ксенія Проців із проханням розмістити її статтю про думки з приводу впровадження другої державної мови в Україні.
Хтось каже, що це добре, бо люди в нас різномовні, хтось навпаки це ігнорує. Скільки людей – стільки і думок.
Сьогодні публікуємо думку дівчини.
Читати далі...
Захід сонця - один із наймальовничіших та найцікавіших видів пейзажної фотозйомки. Саме в цей час природа створює ідеальні умови для фотографування: сонце сідає, небо забарвлюється безліччю неймовірних та фантастичних кольорів, вся навколишня природа залита золотим світлом...
Сьогодні пропоную Вашій увазі черговий пост на фото тематику, вірніше це буде не стільки повноцінний пост – скільки фотогалерея заходу сонця.
Сьогодні надворі 2 серпня, четвер, передостанній день робочого тижня. Швидко він минає, правда? Якихось дві години і вже йдемо додому.
А ще хто не знає, сьогодні свої іменини святкують люди, що носять ім’я Ілля. Багато в яких селах нині празники.
А ще мені подобається як кажуть старші люди, що по Іллі – по теплі. Не знаю чи так буде насправді, але можливо і буде. Треба насолоджуватися теплом поки воно є, а сьогодні воно якраз таке як треба.
Саме про ім’я Ілля ми і розповімо у нашій традиційній рубриці «Імена».
Пам’ятаю свого часу з паном Марсело розмовляли на ту чи іншу тему. Думки у нас розходилися, але на одному ми зійшлися, що вік у людей – це ще не гарантія зрілості. З цією тезою погоджуюся майже кожного дня.
Так от, люди люблять один одного, дружать, сваряться, знову дружать, але ніколи не задумуються над тим скільки їхньому опоненту або опонентці років. Правильно каже Марсело, коли я йому розповідаю казус про ту чи іншу людину, що найперше скільки цій людині років.
Ліга чемпіонів прийшла і до Києва. Скучив місцевий вболівальник за футболом. Ще б пак, Динамо вже давненько не пробивалося в основний раунд цього турніру. Завжди якісь проблеми у матчах кваліфікації і щось мені так здається що цього разу вони також будуть. Дай Боже мені помилися.
Вчора вашому автору із компанією довелося побувати у досить таки цікавому закладі – «Старгороді». Для тих, хто не знає що це таке скажу що це – ресторан-пиварня. Люди приходять сюди щоб попити пивка і просто відпочити від важких буднів.
У вихідні там багато народу, тому ми пішли у будній день і звісно що хотіли потрапити на пісенний заспів, який розпочинається після 9 години вечора.
Так, люблю я посидіти в інтернеті. Тут можна прочитати багато цікавих речей, дізнатися про все оперативно, але деколи коли читаєш новини, то просто отетерієш. Буквально «свіжа» новина – дівчина 13-ть років повісилася на горищі власного будинку.
Для чого вона це зробила невідомо як і те, які причини до цього призвели. Кажуть, що це була не щаслива любов, також там зв’язані соціальні мережі і так далі. Маячня якась повна. Вже тринадцять років і вже любов і ще й не щаслива.
Щось мені так здається, що треба забороняти підліткам сидіти в соціальних мережах. Понаписують різної дурні їм і починаються страждання.
Продовжуємо знайомити наших читачів із блогерами. На цей раз у мене в гостях – пан Роман Смирнов.
Хто це, чим займається, чому вирішив завести блог та багато іншого читайте далі.
Сьогодні надворі 31 липня 2012 року, робочий тиждень продовжується, здоров’я Воробуса вже набагато краще, настрій також чудовий, тому можна спокійно жити далі. :)
Але, є одна тривога у мене. Справа у тому, що кудись зник мій давній колега і активний читач і дописувач цього блогу – пан Марсело.
Воробус любить футзал і жити без нього не може. :) Продовжуємо нашу традиційну рубрику «Інтерв’ю». Сьогодні у мене в гостях досить відома людина у Львові, любитель футзалу і просто хороша людина – Володимир Крупчук.