Дійшла я нарешті до кіно - Дім Гуччі. І у черговій публікації розповім саме про цю стрічку. Читати далі...

Із «Вовиною» почав частіше ходити в культурні заклади. І справа тут не в тому, що я не маю коштів, якраз в іншому. Хочу саме завдяки цим коштам підтримати ті сфери, які під час пандемії постраждали найбільше. Саме сфера кіно в цей список входить. Читати далі...

Уявляєте: двоє українських хлопців нелегально проникли на російський режимний об’єкт Байконур! Там вони лазили по справжніх космічних кораблях, ховалися в пустелі від охорони, вижили в 45-и градусну спеку, та цілі вернулися назад. Читати далі...

Перший уїк-енд грудня запам’ятається мені тим, що я пішов на одну з найбільш очікуваних кінопрем’єр цього року. Принаймні, я на цю прем’єру дійсно довго чекав, тому що це, мабуть, перший український фільм про українських спортивних героїв. І я маю повне право так називати тих, про кого йшла мова у цьому фільмі. Читати далі...

Давненько автор блогу не дивився фільмів. Чому так? Не знаю, і карантин ніби триває, і часу ніби трохи є, але чомусь до фільмів я не доходжу. Можна сказати, що я вдарився в книги. Стараюся більше читати, розвиватися. Мої колеги навіть кажуть, що я з завдяки книгам набрався розумних слів. Проте, кіно я таки подивився. Відбулося це дещо раніше, але рецензію до фільму «Джокер» напишу лише зараз. Так, так, вам не причулося, не привиділося, саме «Джокер». Читати далі...

Нехай мене пробачить автор легендарної пісні «Мчать козаки» Живосил Лютий за те, що ось так трохи на свій лад переробив початок цієї пісні. І нехай мене пробачать ті, хто зараз співає цю пісню (зокрема, Тарас Житинський та Сергій Василюк). Але інакше охарактеризувати події Фільм "Толока" у мене навряд чи вийде – надто сильна асоціація у мене вийшла. І далеко не єдина, до речі. Але давайте про все по порядку. Читати далі...