24.09.2013 р. 
Чесно скажу, до сьогоднішнього ранку не знав що така біда сталася неподалік нашого міста, адже зі Львова до Самбора по відстані не так вже й далеко. Якщо бути точнішим, приблизно 75 кілометрів. Якщо нема заторів, то їхати треба приблизно півтори години.
Коли вчора йшов з роботи, то чув, що надворі якось похолодало, здіймався сильний вітер й так далі. Знав би тоді, що районним центром Львівщини пронісся потужний буревій, який наробив збитків місцевим мешканцям на суму приблизно 1 мільйон гривень.
Про нього мені зранку розповіли люди в транспорті, які тільки й говорили про цю стихію.
Читати далі...
Кінець світу в Самборі або як стихія за лічені хвилини зруйнувала місто (відео)
Чесно скажу, до сьогоднішнього ранку не знав що така біда сталася неподалік нашого міста, адже зі Львова до Самбора по відстані не так вже й далеко. Якщо бути точнішим, приблизно 75 кілометрів. Якщо нема заторів, то їхати треба приблизно півтори години.
Коли вчора йшов з роботи, то чув, що надворі якось похолодало, здіймався сильний вітер й так далі. Знав би тоді, що районним центром Львівщини пронісся потужний буревій, який наробив збитків місцевим мешканцям на суму приблизно 1 мільйон гривень.
Про нього мені зранку розповіли люди в транспорті, які тільки й говорили про цю стихію.
Читати далі...
Частенько нам задають питання у рубрику «Запитай у Воробуса».
По можливості стараюся на них відповідати, звісно якщо знаю на них відповідь і є трохи вільного часу.
Сьогодні такий час є, тому спробую відповісти на запитання, які завалялися в моїй поштовій скриньці.
У 10-ому турі чемпіонату України з футболу львівські Карпати на виїзді зустрічалися із колись грізним – київським Динамо. Чому колись грізним? Та бо всі добре знають, як грало Динамо за часів того ж Лобановського, а що показує зараз за Блохіна.
Як тільки не називають вже цього тренера, але найпопулярнішою кличкою, безперечно є – «фізрук». Вчора для тренера киян був вирішальний поєдинок. Якщо б Динамо його не виграло, чує моє серце Олег Володимирович би попрощався із своєю посадою.
Тільки що ваш автор повернувся із футбольного поєдинку, в якому у рамках Кубку «Електрону» між собою зустрічалися такі команди як «Shisha-club» та команда, за яку грає Воробус – «Група Здоров’я».
На жаль, у цій грі ми поступилися із рахунком 3-6, але про все по-порядку.
Поки люди масово збирають гриби і насолоджуються останніми теплими днями, тим часом в Карпатах випав перший сніг. Звісно, це відбулося в горах і там це явище звичне, але факт залишається фактом – поступово ми наближаємося до зими.
З чим у мене асоціюється зима, так це із лижами, адже не секрет, що Воробус останнім часом захопився цим видом спорту.
Нещодавно ваш автор дізнався про досить таки нову для мене соціальну мережу. Знаю, знаю, ви зараз скажете, що ці соціалки і так дістали, але про неї розкажу.
Сидів я нещодавно за чарочкою кави з однією дівчиною і тут вона раптом каже, цитую: «Прикольне меню, зараз сфотографую і за допомогою додатку Instagram розшарю це фото в соціальні мережі».
Вчора в Європі був великий футбольний день, адже проходили перші матчі групового турніру змагання під назвою – «Ліга Європи».
Увага українських вболівальників футболу була прикута перш за все до поєдинків за участю наших команд: Чорноморця, Динамо та Дніпра.
Зіграли вони по-різному, але шанси на вихід із групи ще мають всі.
Ще досі українські вболівальники футболу в ейфорії від перемоги нашої національної збірної над командою Сан-Марино. Ще б пак, не кожного дня наші футболісти забивають у ворота свого суперника аж дев’ять м’ячів.
Правда гравці команди-суперника явно не професійні футболісти, але все ж приємно перемагати і найголовніше – брати три очки, які зараз на вагу золота.
Як відомо, 18 вересня блог Воробуса відсвяткував свій четвертий день народження. Особливих масових заходів не було, але для свої читачів ми приготували такий собі міні-конкурс.
Суть його була досить таки простою. Протягом більше як 9 днів вам треба було у коментарях до статті написати привітання блогу із днем народження.
Ми народжуємося на світ, нас виховують батьки, піклуються про нас, хочуть щоб ми досягли висот, знайшли хорошу роботу, здобули освіту. Та з часом ми стаємо дорослими й також починаємо думати про сім’ю. Не завжди ж будемо гуляти, пиячити і валяти дурачка.