Вихідні минули, а отже, треба поступово повертатися до робочих буднів, попереду 5-ть днів праці. Хоча, відлуння вихідних все рівно залишається.

Думав Воробус, гадав щоб це зробити на вихідних, як гарно провести час і таки вчора вибрався з колегами на природу.

За якихось пів години ми все організували, взяли авто та й поїхали в село Раковець. Чому авто? А все просто, добиратися своїх ходом туди важкувато.

Колись як буду бачити на вулиці Шота Руставелі маршрутне таксі до цього села, обов’язково підійду і поцікавлюся його графіком. Інформація, все-таки, актуальна як не крути.

Як відомо в Раковці знаходиться цілюще джерело до якого кожного дня приїздить тисячі людей щоб обійти 12 кругів або ж просто набрати води.

Десь так і думав, що в неділю там буде аншлаг. А чому б і ні? Погода – хороша, на вулиці – тепло і просто таки треба покидати сіруваті домівки та виїздити на природу.

Заїхали в Раковець ми достатньо таки швидко, адже 28 кілометрів подолати на авто – це не проблема. Дорога в саме село бажає бути кращою. Ну, не може так бути, щоб до такого унікального місця її практично не було.

Яма на ямі, автівки об’їздять одна одну ледве не падаючи в рови. Я навіть почав казати своїм колега, що вже би хто взявся за цю дорогу. Нехай би з авто хоч брали по 10-ть гривень і вже би за деякий час було краще.

Джерело. На підході біля нього автівок так багацько, що неможливо під’їхати. Але, з горем по полам місце таки знайшли та всією компанією пішли до цілющої води.

Думаю знаєте вже, що за переказами на джерелі треба зробити 12 кругів зліва направо і опісля ви неодмінно будете здоровими.

Що ж, Воробус так і почав робити. Перший круг для мене був дуже важким, вода настільки холодна що думаєш лише як звідси вилізти. Але, сила волі таки в мене є і за першим кругом пішов і другий.

Після нього вже ноги звикають і можете зробити не те що 12, а й цілих 15-ть кругів, що і зробив ваш автор. Хоча, ввечері ноги таки болять, правда не знаю чому.

Коли ходив по воді, раптом побачив як увага людей перенеслася від джерела на бік. Виявляється туди прилетів бузьок, який зовсім не боявся людей і пив воду. Дорослі, діти дуже ним тішилися.

Подейкують, що цей лелека місцевий і одразу ж чує приїзд на джерело добрих людей. Виходить Воробус таки добрий. 🙂

Трохи побувши на джерелі ми пішли на галявину, яка розташована неподалік дороги.

Ой і людей там вчора було. Хто смажив м’ясо, хто просто ганяв м’яча, а хто як Воробус просто поїв пару канапок і випив кави з друзяками.

За галявину платити нічого не треба, головне за собою забрати сміття. Все-таки, місце тут дуже гарне, аж душа відпочиває.

Хочеться приїздити сюди ще і ще, що і буде робити ваш покірний автор.

Автор статті: Vorobus.