13.03.2022 р. 
Війна в Україні триває й поки що мирне життя нам не світить. Клята росія й на далі атакує наші землі, а ми з усіх сил відбиваємося, захищаємося чи як це ще можна назвати. Ворог вдався до ганебних дій – обстрілює мирне населення Хоча, ще кілька днів тому божевільний «дідуган» говорив, що будуть стріляти лише по військовій інфраструктурі.
Читати далі...
Історії біженців, або як за хвилину можна залишитися без домівки
Війна в Україні триває й поки що мирне життя нам не світить. Клята росія й на далі атакує наші землі, а ми з усіх сил відбиваємося, захищаємося чи як це ще можна назвати. Ворог вдався до ганебних дій – обстрілює мирне населення Хоча, ще кілька днів тому божевільний «дідуган» говорив, що будуть стріляти лише по військовій інфраструктурі.
Читати далі...
О 5-й ранку гучна сирена повітряної тривоги висмикує зі сну. От гади рашисти! Мені в цей момент якраз снилося, що я керую бойовим літаком-винищувачем і успішно збиваю ворожий літак, який падає, охоплений полум'ям.
Війна триває й як не крути, а відволіктися хоч якось від цієї теми не вдається. Не хочеться ні футболу, ні книг, ні велосипедів, ні гір. Єдине аби клята росія покинула наші землі й настав мир.
Великий піст. Твори Євгена Безніска на Біблійну тематику в ЛОНПБ.
7 березня 2022 року розпочався Великий піст. Це час, коли християни готуються до Христового Воскресіння. За словами Митрополита Андрея Шептицького, «піст на те встановлений, щоб полегшити християнам діло покаяння».
Розпочався 17-й день, коли наглі рашисти увігналися на українську землю й хочуть захопити територію, де ми народилися та проживаємо. Слава ЗСУ та всім людям, які не дають це зробити. Маємо надію, що вже незабаром наглого «діда» буде покарано й війна таки завершиться.
Актор легендарного театру ім. Марії Заньковецької Святослав Максимчук (1936) народився в один день з Тарасом Шевченком (9 березня). Йому виповнилося 86.
Сьогодні знову в повітрі пахло снігом і солоним вітром водночас, так, як пахне дорога широкими степами на Схід.
Сьогодні я вкотре пригадувала дорогу на Маріуполь. Посохлі від літа високі соняхи, які тримають своїми великими головами небо, і спів польового цвіркуна. Постукування коліс об розбиту дорогу, і вечірні романси...
Згадую як моя прабабуся розказувала мені про війну. Вона народилася 1911 році.
Враження, ніби на мені VR-шолом і я знаходжуся у віртуальній реальності якогось дикого шутера, спостерігаю за вибухами та стріляниною з укриття. Думаєш, от зараз знімеш – і все знову буде, як раніше. Але ні... Цей жах відбувається насправді. Маріуполь...
«ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА»: ВИСТАВКА «ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ»; ПУНКТ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (У СПІВПРАЦІ З ГАЗЕТОЮ «ГАЛИЦЬКІ ВІСТІ»).