31.12.2018 р. 
Пише і не показує Воробус. Сьогодні надворі 31 грудня, а це означає, що вже незабаром настане Новий, 2019 рік.
Читачі блогу, ловіть чергову порцію філософії. Люблю ж я її писати. До речі, не знаю чи буду писати подібне у Новому році. Можливо знову повернуся до формату простих постів на ту чи іншу тематику.
Читати далі...
Про харчове отруєння, підсумки року та чому треба бути спокійнішим
Пише і не показує Воробус. Сьогодні надворі 31 грудня, а це означає, що вже незабаром настане Новий, 2019 рік.
Читачі блогу, ловіть чергову порцію філософії. Люблю ж я її писати. До речі, не знаю чи буду писати подібне у Новому році. Можливо знову повернуся до формату простих постів на ту чи іншу тематику.
Читати далі...
29 грудня у палаці спорту «Галичина» чотири команди, а саме: переможець Гранд-ліги Львова – «Галицька здоба», чемпіон Львівщини – «Русин-О», володар кубка Львівщини – «Фенікс-Стефано» та срібний призер обласної бізнес-ліги – «Імперія» визначали абсолютного чемпіона львівського області з футзалу 2018 року.
Черговий день настав і знову порція філософії від Воробуса. Бачу щоденні дописи стають вже традиційними.
Про що думаю на цей раз?
Завершується 2018 рік – рік півня, тому настав час підводити його підсумки. Розпочнемо з України. Цікавинок було багато, але серед усіх виділив би наступні:
Люблю філософствувати останнім часом, хоча в університеті цього предмету не любив. Здавалося, що викладач із своїми філософами зануди.
Часи змінилися і вже Воробус розмірковує на ту чи іншу тематику. Не знаю як це виглядає зі сторони, але, принаймні мені, подобається.
Отже, чим живу сьогодні?
Черговий день триває й на його завершення порція філософії від вашого автора.
Про що думаю на цей раз?
Тривалі вихідні минули й вже сьогодні Ігор Воробус змушений був повернутися на роботу. Треба й працювати інколи. Не буду ж лише подорожувати та веселитися.
Як ви думаєте, про що будемо говорити в даній публікації? Правильно, Воробус знову філософствуватиме.
Далі про справи транспортні. Останнім часом ваш автор про них писав мало, але не можу не згадати потяг, у якому нещодавно довелося проїхатися.
Одразу ж попереджаю, не думайте що Воробус аж такий пан, що йому все не так. Повірте, в останні роки потягами встиг наїздитися, але такого як Львів – Маріуполь ще не бачив ніколи.
На вихідних вашому автору вдалося відкрити нове для себе місто – Вінницю, яка розташована на березі Південного Бугу. Звичайно, у теплу пору року я б побачив значно більше, але й взимку там є де прогулятися.
Життя триває як і тривалі вихідні, тому вже зараз чергова порція філософії від Воробуса.
Чим живу, про що думаю? Про це та не тільки читайте далі.