На днях вашому автору довелося побувати в такому чудовому парку нашого міста як «Погулянка».
Погода зараз придатна для прогулянок, снігу практично нема. Навіть бачив як компанія людей собі взяла й зоорганізувала шашлик.
Що цікаво, решта люду, які в цей день прогулювалися парком проходили повз цю компанію й лише собі, мабуть, думали, якби то також зробити подібне.
Природу Воробус любить, часто на неї вибирається, особливо в теплу погоду, але терпіти перш за все я не можу коли на цій же природі свинячать.
Багато таких випадків було у парку «Знесіння», «Високий замок». Не виключення – парк «Погулянка».
Читати далі...
7.03.2016 р. 
Ну, і завершальною публікацією сьогоднішнього дня буде пост про те, чому у нашому місті інколи смердить. Особливо це відчувається в районі АС-2.
Як відомо, вчора Воробус їздив в цей район й намагався знайти річку Полтву, а саме де вона виходить назовні.
Результати пошуків видалися вдалими, річку таки знайшов, але окрім неї побачив такі реалії навколишнього середовища, що на мить мені здалося що знаходжуся не у Львові, а десь в Чорнобилі.
Трохи перебільшую, але все ж.
Читати далі...
Черговий день розпочався, тому настав час порадувати наших читачів черговими публікаціями на блозі.
І якщо хтось думає, що Воробус відпочиває, то ці люди помиляються. Автор працює і далі буде дуже цікава публікація, яка зацікавить не одну людину.
А говорити ми будемо про всім відому річку Полтву, яку я так давно шукаю в різних місцях нашого міста й ніяк не можу знайти назовні.
Як відомо, на вихідних вашому автору довелося побувати в такому районі нашого міста як Білогорща.
Хоча, багато хто називає його відокремленим від Львова, таким собі селом. Це щось типу на зразок смт. Рудно, Винники тощо.
Потрапив туди Ігор Воробус чисто випадково – провідував знайомого на Леванідвці, а Білогорща знаходиться якраз неподалік.
Про Левандівку ми ще поговоримо більше завтра як і про офіційне нагородження команди «Нові імена» срібними нагородами першості з футзалу серед команд другої ліги, а поки що про справи релігійні.
Ще кілька днів тому читав в інтернеті «інфу», що до церкви святого Юрія знову привезли мощі.
Само собою, що зацікавився, адже Воробус – людина релігійна й коли подібні речі привозять у наше місто, стараюся їх відвідувати й крім того, що молитися, так ще й писати про них публікації щоб люди знали.
19-20 лютого в Україні поминальні дні.
Ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні, які загинули за волю, долю рідної країни стоячи на Майдані в Києві, під Ілловайськом і не лише.
Те, що погода зараз весняна ні для кого не секрет. Тому, думаю не буде дивним для наших читачів той факт, що минулої неділі ваш покірний зібрав компанію друзів та й пішов з ними посидіти на природі.
Чесно скажу, вперше сезон шашликів відкрив для себе в лютому місяці. Чому так?
Тому що до 2016 року в цьому місяці завжди було холодно, падав сніг і не те що за шашлик треба було думати, а якби то не змерзнути на вулиці.
Часи змінилися, клімат теж, тому й шашлик в лютому також можна поїсти.
Продовжуємо… як і обіцяв.
І в наступній темі ми будемо говорити про наше улюблене місто – Львів, а саме про те, де його можна оглянути з висоти пташиного польоту.
Знаю, у багатьох наших читачів одразу ж в голові промайнули такі місця нашого міста як: Високий замок, Ратуша, церква Ольги та Єлизавети тощо.
Свята завершилися, а це означає, що потрохи треба братися за прибирання в хаті, в місті й повертатися до нормального життя.
Сьогодні їхав проходив повз центральну частину нашого міста, то там розпочалися роботи по розбиранню головної ялинки Львова.
Якихось кілька днів й перестане працювати різдвяний ярмарок, зникне зелена красуня й потрохи проспект Свободи звільниться від яток.
Щастить Воробусу на різноманітні приколи. І наче стараюся ні за чим таким не слідкувати, але буває проходжу мимо і мене ставлять перед фактом.
Чи то пакт, я сам себе ставлю перед фактом.
Зроблю коротенький вступ. Так от, ще на початку зими та аж до Нового року така професія людей як двірник мала халяву. А все тому, що не падав сніг й не було цієї каші-малаші.