10.09.2020 р. 
Перша з пригод, що їхати у Винники довелося через дорогу, якою зараз курсує весь транспорт у напрямку популярного населеного пункту. Тому, інколи боязко було їхати поруч із автомобілями, автобусами, зрештою, мопедами й іншим транспортом.
Читати далі...
Нічне катання Винниками. Частина друга
Перша з пригод, що їхати у Винники довелося через дорогу, якою зараз курсує весь транспорт у напрямку популярного населеного пункту. Тому, інколи боязко було їхати поруч із автомобілями, автобусами, зрештою, мопедами й іншим транспортом.
Читати далі...
Новий робочий тиждень настав, дуже важкі вихідні були в автора блогу, але це означає, що сьогодні не буде нового посту. Ще й як буде. Треба ж описати все що вдалося побачити. Можу навіть показати листок, на якому є з десяток тем.
Тому, не гаймо часу, а поїхали...
Надивившись як плавають качки, ми попили водички й попрямували далі. Сподобалося у цьому місці те, що їхали фактично біля залізничної колії. Саме тої, якою я свого часу не один раз проїжджав, коли вертався з Ходорова. У цей населений пункт вашого автора свого часу теж носило.
Думали ми, гадали і таки надумали поїхати велосипедами у населений пункт під назвою Старе Село. А це, як не крути, а близько 55-ти кілометрів у дві сторони. Близько двох місяців Юліана, Ігор та я тренувалися і вирішили спробувати щось нове.
Воробус продовжує подорожувати на велосипеді вулицями Львова й не лише. Вже незабаром очікуйте розповідь про те, як ми з колегами їздили на Тракт-Глинянський та проїхалися нічними Винниками.
Спорт, подорожі, кулінарія й не лише на нашому блозі – це класно, але сьогодні дещо про інше заняття, яким мені нещодавно вдалося зайнятися.
Виїхавши із зони «відчуження», ми побачили вказівник «Сороки-Львівські» і нормальну асфальтовану дорогу. Після ґрунтової, де-не-де з ямами, цей шлях дороги здавався раєм.
Наступний пост буде знову присвячено темі велосипедів. Воробус і компанія знову подорожують містом та його околицями. І, варто сказати, без пригод не обходиться. Не знаю чи то я такий вже по житті з пригодами, чи то так спонтанно виходить, але вічно десь блудимо.
Можливо так навіть цікавіше.
За минулі два тижні вдалося здійснити багато вилазок у цікаві місця й навіть не знаю з чого ж це розпочати свої розповіді. Одне заняття було цікавішим від іншого.
Все ж, найбільше мені запам’яталася поїздка на велосипедах до Кривчицького залізничного мосту.
Пригадуєте як свого часу ми могли помилуватися динозаврами біля ТРЦ "Форум"? Були вони позаминулої зими і отримали схвальні відгуки від місцевих жителів. Особливо дітлахи були в захваті.