25.10.2020 р. 
Після нетривалої паузи продовжуємо радувати наших читачів новими публікаціями на ресурсі що зараз переглядаєте.
І наступний пост буде про велосипедні подорожі. Ах же ж той Воробус вдарився у них. Якщо не катаюся, то не катаюся, а ось коли лише на нього сідаю, то можу їздити до ночі. Ось і вчора вийшов з будинку в обід, а повернувся близько опівночі.
Читати далі...
Велосипедна прогулянка парками Залізна вода – Стрийський
Після нетривалої паузи продовжуємо радувати наших читачів новими публікаціями на ресурсі що зараз переглядаєте.
І наступний пост буде про велосипедні подорожі. Ах же ж той Воробус вдарився у них. Якщо не катаюся, то не катаюся, а ось коли лише на нього сідаю, то можу їздити до ночі. Ось і вчора вийшов з будинку в обід, а повернувся близько опівночі.
Читати далі...
Ну, що, читачі блогу, відчули бабине літо сьогодні? Ще б пак, на дворі стукнуло «+19», чим не погода піти й погуляти з друзями чи коханими людьми? Хоча, з іншого боку, а для чого когось кликати, можна й самому прогулятися.
Для прикладу, вчора, коли ще було не так тепло автор блогу одразу ж після роботи взяв двохколісного і поїхав кататися містом. Тим самим, я відкрив для себе нові місця для покатульок.
Комп’ютерна гра Minecraft з 2011 року стрімко захоплює прихильників по всьому світові. Вона не має конкретної цілі або сюжету, а ігровий процес здебільшого будується на імпровізації. Тривимірний світ Minecraft відкриває перед гравцями унікальні можливості для творчості. Всесвіт гри складається з об’ємних блоків, які відрізняються між собою зовнішнім виглядом, фізичними параметрами та іншими ознаками. З цих блоків можна споруджувати різні конструкції, що нагадує віртуальний конструктор.
Перша з пригод, що їхати у Винники довелося через дорогу, якою зараз курсує весь транспорт у напрямку популярного населеного пункту. Тому, інколи боязко було їхати поруч із автомобілями, автобусами, зрештою, мопедами й іншим транспортом.
Новий робочий тиждень настав, дуже важкі вихідні були в автора блогу, але це означає, що сьогодні не буде нового посту. Ще й як буде. Треба ж описати все що вдалося побачити. Можу навіть показати листок, на якому є з десяток тем.
Тому, не гаймо часу, а поїхали...
Надивившись як плавають качки, ми попили водички й попрямували далі. Сподобалося у цьому місці те, що їхали фактично біля залізничної колії. Саме тої, якою я свого часу не один раз проїжджав, коли вертався з Ходорова. У цей населений пункт вашого автора свого часу теж носило.
Думали ми, гадали і таки надумали поїхати велосипедами у населений пункт під назвою Старе Село. А це, як не крути, а близько 55-ти кілометрів у дві сторони. Близько двох місяців Юліана, Ігор та я тренувалися і вирішили спробувати щось нове.
Воробус продовжує подорожувати на велосипеді вулицями Львова й не лише. Вже незабаром очікуйте розповідь про те, як ми з колегами їздили на Тракт-Глинянський та проїхалися нічними Винниками.
Спорт, подорожі, кулінарія й не лише на нашому блозі – це класно, але сьогодні дещо про інше заняття, яким мені нещодавно вдалося зайнятися.
Виїхавши із зони «відчуження», ми побачили вказівник «Сороки-Львівські» і нормальну асфальтовану дорогу. Після ґрунтової, де-не-де з ямами, цей шлях дороги здавався раєм.