10.09.2011 р. 
Вчора ввечері, прийшовши з роботи, я зайнявся домашніми справами. Як це не дивно. Неохота, але треба.
Детально вам розповідати що я конкретно робив не буду, але скажу, що сміття мені таки довелося виносити. Потім я собі так подумаю, невже ввечері не можна і справді виносити сміття, бо якісь гони будуть? Принаймні старші люди, яких треба слухати, так казали.
Який прикол я побачив і почув, як він пов’язаний із вами, шановні користувачі, та багато іншого читайте далі.
Читати далі...
Собаку звати Іра???
Вчора ввечері, прийшовши з роботи, я зайнявся домашніми справами. Як це не дивно. Неохота, але треба.
Детально вам розповідати що я конкретно робив не буду, але скажу, що сміття мені таки довелося виносити. Потім я собі так подумаю, невже ввечері не можна і справді виносити сміття, бо якісь гони будуть? Принаймні старші люди, яких треба слухати, так казали.
Який прикол я побачив і почув, як він пов’язаний із вами, шановні користувачі, та багато іншого читайте далі.
Читати далі...
Як ви знаєте, Воробус не вживає алкоголю. Чому? Та так якось вже повелося. :) Звісно, що бувають винятки, але це трапляється доволі рідко.
Про один із таких випадків я вам розповім у черговій статті на нашому блозі.
Любить Воробус різноманітні конкурси, а якщо там розігрується хороший приз, то стає цікавіше вдвічі.
Нещодавно, блукаючи просторами Інтернету, я натрапив на цікавий конкурс, який проводить сайт Світ 24.
Буквально сьогодні вночі Воробус повернувся із чергової поїздки, в які ми з друзяками їздимо час від часу. Вражень, як завжди, багато і при нагоді я ними обов’язково поділюся.
Поїздки – це не тільки бухання, співи, нові місця і так далі, а і приколи, які бувають ой як часто.
Так вже сталося, що з нами в поїздку поїхав такий відомий усім хлопака і по сумісництву адмін блогу Про все і ні про що – пан PVS.
Треба ж було якось з цього пана прикальнутися. :) Тим паче, що хлопака гумор розуміє.
Що саме ми зробили, як до цього віднісся PVS і як я ледве не прикальнувся сам з себе читайте далі.
Ким Воробус тільки не був, це і співак, і дід Мороз, і в річці плавав одягнений, і футболіст і навіть хотів йти на фотосесію, але поки що з цим не вийшло. Може вийде якось іншим разом.
Сьогодні ж про інше.
Є у світі один цікавий блог про техінку, який веде пан Мислінський. Так от, нещодавно цей пан організував у себе на сайті конкурс.
Суть його полягала у наступному: людям треба було присилати до автора блогу свої історії пов’язані із мобільним телефоном. Мене це зацікавило, тому я сказав «горіла хата – гори і сарай» може щось і виграю. А приз за перше місце – 100 гривень, за друге – 50 гривень.
Як вчора мені повідомив пан Мислінський, історій на конкурс прислали аж дві, тому мене це дуже потішило, 50 гривень у кишені, але який майор не хоче стати генералом.
Як відомо, вчора у світі відзначали свято – День блогера.
Хто пив, не просихаючи, хто зробив собі відгул на роботі, хто писав огляди різних блогів, а, хто, як я, відповів на запитання вікторини, яку організував сайт troooll.com.
Як я відповідав на запитання, що я після цього зрозумів, які приколи були під час запису вікторини та багато іншого читайте далі.
Вчора ваш автор, прогулюючись містом, зустрів свою знайому. Ми так побалакали, посміялися і вирішили продовжити свою розмову в одному цікавому місці, де ваш автор ще не бував.
Чесно кажучи, до цього часу я щось боявся туди заходити, але будь які страхи треба переборювати. :)
Якщо ви ще не здогадалися куди я ходив, то скажу, що це «Острів суші», який знаходиться у самому центрі міста.
Про те як я їв суші, чи сподобалися вони мені, а також багато цікавого читайте далі.
Як я вже повідомляв, вчора ваш автор з колегами ходив на футбол, а саме на поєдинок молодіжних команд наших Карпат і харківського Металіста.
Так от, ідучи по дорозі додому, мій колега пан Jorgen раптом згадав, що саме сьогодні у Львові відбувається цікава подія, а саме зустріч твіттерян і не тільки.
У світі існують речі, які практично не піддаються якомусь аналізу, в першу чергу це відноситься до старих речей. Вони просто існують.
Ось і сьогодні Архіваріус робив порядки у своєму робочому столі і у одній із шухляд натрапив на колоду старих пошарпаних гральних карт. І в мене чомусь виникнула думка - а що ми взагалі знаємо про гральні карти? Адже ми знайомі з ними з самого дитинства і мені здається, що немає такої людини, яка б не тримала в своїх руках карти.