Останнім часом Воробус розгулявся. Чому так? Спробую надолужити дні, коли через гіпс сидів вдома і ніде не виходив. Плюс до того всього, лікар сказав більше ходити щоб розминати ногу.
Та і, чого таїти гріха, погода хороша чому б не прогулятися.
Вчора вашого автора занесло в район такого навчального закладу як Лісотехнічний університет. Чим він цікавий, так це тим, що біля нього знаходиться штучне футбольне поле, а також хороше місце для відпочинку – парк «Піскові озера».
Давненько Воробус там не бував, а якщо бути точнішим, то приблизно три роки тому.
Що змінилося у парку за час що минув, про сам парк та не тільки читайте далі.
Читати далі...
20.08.2013 р. 
Епопея із встановленням канатної дороги у парку «Знесіння» продовжується. Які лише дати не називали. Хтось казав що це буде середина серпня, хтось що вже сьогодні мали відкрити канатку, а хтось що це відбудеться аж на початку вересня.
Коли ж, все-таки, відкриють канатну дорогу, звідки вона буде пролягати, які ціни на спуск та багато іншого читайте у сьогоднішній публікації на блозі Воробуса.
Читати далі...
Відпочинок в Туреччині популярний сьогодні практично так само, як відпочинок в Криму 30 років тому. Комфортні готелі, блакитне море, гастрономічні витребеньки і всілякі атракціони притягують любителів пасивного відпочинку. Туреччина перестала бути екзотикою, набувши усіх атрибутів «мас-культури»: доступності, масовості, відсутності унікальності та витонченості.
Туреччина не потрапляла в мій «топ кращих», поки ... Поки я не побачив Каппадокію.
Продовжуємо, як і обіцяли, розповідати про парк «Знесіння» або як ще в народі його називають – Кайзервальд. Дуже багато читачів мені запитали запитання а чи знаю я щось про озеро, яке знаходиться у цьому парку.
Воробус дуже здивувався коли почув це питання, адже скільки бував у цьому парку озера там не бачив. І лише нещодавно коли прогулювався парком зауважив з висоти пташиного польоту цю водойму, хоча до цього думав що це просто калюжа, яка утворилася від дощу.
Про те як Воробус знаходив озеро, що цікавого я там побачив та багато іншого читайте далі.
Блог Воробуса продовжує розповідати цікавинки про парк «Знесіння». Нещодавно вашому автору довелося там побувати й скажу відверто, побачив я там багато цікавого.
Не буду лукавити, йшов у згадуваний вище парк заради того щоб погуляти, подивитися на Львів і плюс глянути, а де ж будуть будувати канатну дорогу про яку так багато говориться останнім часом.
Вчора Воробус вже розпочав серію репортажів про парк «Знесіння», який знаходиться недалеко від центру міста. Не один раз ваш автор там бував, але так стається, що завжди відкриваю для себе щось нове та нове.
Вчора були розповіді про колиби які там знаходяться.
Сьогодні ж поговоримо про новинки у парку, а саме що змінилося там від мого останнього візиту туди.
Літо – пора відпочинку, тому після роботи або ж у вихідний день можна сміливо піти собі на природу, взяти друзів і поїсти цю ж курочку чи посмажити шашлик.
Однією із хороших місцин, де любить ходити ваш автор є парк Знесіння або як в народі його називають – Кайзервальд. Так от, досить часто гуляючи цим парком бачив як люди просто в лісі розпалювали собі вогонь, смажили шашлик і просто попивали сочок.
Але, фішка у тому, що у парку Знесіння є три колиби, які не так важко знайти, просто треба знати де вони розташовані.
У сьогоднішній публікації Воробус вам у цьому допоможе.
Їхав вчора ваш автор з роботи додому, зустрів знайомого, щось так почали балакати на тему відпочинку і ось мене колега запитав, далі цитую: «Ігоре, а ти знаєш список всіх безвізових країн для України?».
Звісно, я відповів категорично, бо цього списку не знаю, лише чув по новинах інколи що в ту чи нішу країну можна їздити без візи.
Собі та другові пообіцяв, що коли матиму час, то обов’язково з’ясую всі подробиці безвізового режиму.
Вже восьмий рік поспіль у селі Урич Сколівського району, біля фортеці Тустань проводиться фестиваль української середньовічної культури. Цього року фестиваль проходив 3 дні – з 2 по 4 серпня.
На фестивалі можна було подивитися показові лицарські бої в обладунках, потанцювати середньовічні танці, скуштувати середньовічну їжу та напої, послухати виступи вуличних музик, навчитися середньовічних ремесел, а також самому позмагатись у середньовічних боях.
Пропоную Вам переглянути деякі фото із цьогорічного фестивалю, який називався «Тустань-2013».
Як це не дивно, але більшість українців схильна недооцінювати свої можливості. Такі самі якості можна побачити і у розвитку українського туристичного бізнесу. Але на наше щастя, деякі з нас, не дивлячись на різні перепони та перешкоди, намагаються відкрити туристичну Україну для цілого світу.