10.10.2013 р. 
Давненько не пригадую, щоб восени були такі гриби як цього року. Де ви таке бачили, щоб люди в лісі ігнорували підберезники, підосичники, ті ж опеньки? А вина цьому всьому – білі гриби, які просто росли із швидкістю світла.
Воробус теж трохи назбирав грибочків на зиму, але якщо чесно, ще би десь з’їздив за урожаєм. Але, щось мені так здається – грибний сезон на цьому завершений.
Після досить таки тривалих теплих днів грянули морози, ночі холодні, дощів нема і, відповідно, гриби померзли, а нові не ростуть. Можливо ще станеться чудо і знову все буде у грибах.
Читати далі...
Білі гриби-2013 (фото)
Давненько не пригадую, щоб восени були такі гриби як цього року. Де ви таке бачили, щоб люди в лісі ігнорували підберезники, підосичники, ті ж опеньки? А вина цьому всьому – білі гриби, які просто росли із швидкістю світла.
Воробус теж трохи назбирав грибочків на зиму, але якщо чесно, ще би десь з’їздив за урожаєм. Але, щось мені так здається – грибний сезон на цьому завершений.
Після досить таки тривалих теплих днів грянули морози, ночі холодні, дощів нема і, відповідно, гриби померзли, а нові не ростуть. Можливо ще станеться чудо і знову все буде у грибах.
Читати далі...
Продовжуємо милуватися неймовірними пейзажами, які відкриваються перед вами якщо стоїте на вершині гори Пікуй.
При підйомі на цю гору можна спостерігати перепади висот, велику кількість рослинного світу, а вже на самій вершині на вас чекають - мальовничі скелі та стрімкі урвища.
Подейкують, що існує легенда про закоханого хлопчину, який помер під цими скелями, так і не дочекавшись позитивної відповіді від слів коханої людини.
Вчора одразу ж після повернення з гір вашому автору довелося поспілкуватися із колегами. Так от, всі як один хотіли глянути на фото, які довелося зробити нашій маленькій групі.
Воробус обіцяв що обов’язково поділюся не лише своїми враженнями із людьми, а й з громадськістю.
Гора Пікуй – це вершина, яка розташована на межі Львівської та Закарпатської областей. Її висота 1408 на рівнем моря і вона являється найбільшою географічною точкою Львівської області.
Що цікаво з цієї вершини можна глянути на таку знатну полонину як Боржава, а також на інші гори. Ну, і як не згадати краєвиди, які перед вами відкриваються.
Вчора ваш автор мав вихідний і з радістю відгукнувся на пропозицію колег – пана Юрія та пана Олега поїхати в гори або, як ще полюбляють казати люди, сходити в похід.
Вершину ми вибрали досить таки цікаву найвищу в Львівській області - гору Пікуй, висота якої 1408 метрів на рівнем моря.
На цих вихідних потрапив мені до рук, точніше сказати на ноутбук, один досить цікавий та загадковий фільм під назвою «Стокер» (в російській версії – «Порочные игры»), про який і хочу сьогодні розповісти.
Ні для кого не секрет, що зараз сезон грибів у розпалі. З ким лише не спілкуюся всі тільки й питають а чи назбирав Воробус грибів, а чи не знає куди би то поїхати щоб й собі назбирати лісових дарів.
Поки люди масово збирають гриби і насолоджуються останніми теплими днями, тим часом в Карпатах випав перший сніг. Звісно, це відбулося в горах і там це явище звичне, але факт залишається фактом – поступово ми наближаємося до зими.
З чим у мене асоціюється зима, так це із лижами, адже не секрет, що Воробус останнім часом захопився цим видом спорту.
Як відомо, 18 вересня блог Воробуса відсвяткував свій четвертий день народження. Особливих масових заходів не було, але для свої читачів ми приготували такий собі міні-конкурс.
Суть його була досить таки простою. Протягом більше як 9 днів вам треба було у коментарях до статті написати привітання блогу із днем народження.
Час летить нестримно і вже завтра блог Воробуса буде святкувати чергове день народження. На цей раз нам виповниться 4 роки. Як кажуть люди, вже можна потрохи збиратися до школи.
4 роки – це вже термін і навіть не віриться, що вже пройшло стільки часу відколи колись ще нікому невідомий Воробус почав писати для людей публікації, сподіваюся цікаві.
Давненько ваш покірний автор – Воробус не дивився фільмів і ось схоже що вчора така нагода таки випала. П’ятниця, не було що робити після роботи, тому зосередив свою увагу на перегляді другої частини фільму жахів – «Я плюю на ваші могили-2».
Свого часу наш сайт вже розповідав про першу частину цього фільму, на черзі його продовження.
Що це за фільм, сюжет, автори та багато іншого читайте далі.