Літо завершилося, настала «гаряча» пора, а саме наполегливої праці на роботах та навчання. Школярі, студенти повертаються в аудиторії, а це означає, халява завершилася.
Але, те, що треба вчитися – не означає, що не можна веселитися. Зараз, як відомо, сезон весіль і кожної суботи, якщо вас запросили, є можливість нагулятися, попиячити досхочу.
Весілля – це можливість привітати молоду пару, побачити старих друзів, знайомих і так далі. Та, є у весіллі один негатив – можна як слід напитися. Алкогольних напоїв є безліч, тому тільки бери, сідай за стіл, чи навіть стоячи, і пий.
У сьогоднішній статті я дам поради
як не напитися на весіллі і до його завершення бути в адекваті. Можливо навіть згодом мені подякують за це жінки чоловіків, яких досить часто треба тягати за собою додому. :D
Читати далі...
22.09.2012 р. 
Сьогодні надворі субота, 22 вересня, перший після робочого тижня вихідний. А що можна робити у вихідний? Спати або ж цілий день прибирати. Ваш авто вибирає ні не перший, ні не другий варіант.
6 година ранку, Воробус вже не спить, бо знову їде подорожувати.
Куди знову зібрався автор блогу? Відповідаю, Воробус і компанія на цей раз знову зібралися відвідати найвищу вершину України – гору Говерлу.
Читати далі...
Якби там не було, скільки би ми про це не говорили, але алкоголь люди вживають і будуть вживати напевно до тих пір, поки буде існувати світ. Бувають моменти у моєму житті, що я активно на цю тему дискутую, бо сам вживав різні алкогольні напої і знаю що це таке і з чим його їдять. :D
Головне у цій справі сильно не захоплюватися.
У сьогоднішній статті на пару хвилин я стану активним пияком і розповім про давню карпатську традицію, яка вам, сподіваюсь, сподобається.
Вчора вашому автору вперше за декілька років довелося побувати на рибалці. Чому вперше за декілька років? Бо, чесно скажу, навіть не пригадаю коли востаннє рибалив. Це було напевно вже років 8 тому, ще як в школі вчився. І то, вчора це сталося якось так спонтанно.
Погода надворі була дощова, робити під таку погоду в селі нема що, а отже ваш автор із родичами пішли порибалити на місцевий став. Риби там, як казали місцеві, є багато, то чому ж не спробувати. Окрім нас порибалити більше ніхто не вирішив.
Продовжую розповідати про мою поїздку в гори разом із компанією. Минулого разу я завершив на тому, що ми знайшли озеро Росохан і від нього пішли шукати інші озера, серед яких особливу увагу для нас мало – озеро Аршиця.
Чому так? По-перше, воно було досить близько до Росохана, по-друге, воно по розповідях колишніх людей, що там були було досить у пристойному стані, де можна переночувати і по-третє, сам хребет де ми лазили називається так само як і озеро.
Минулих вихідних вашому автору та компанії знову не сиділося вдома і ми вирішили поїхати у гори. Спочатку планувалася поїздка на Чорногірський хребет, але потім ця ідея відпала, бо багато хто там вже був, а завжди хочеться чогось новенького.
Наш вибір впав на хребет Аршиця, який знаходиться у Горганах, а якщо бути точнішим то це гори у межах Рожнятівського та Долинського районів Івано-Франківської області. По дорозі ми мали захопити кілька озер, про одне з них, яке має назву – Росохан я і розповім у сьогоднішній статті.
Нещодавно розмовляв із колегою, то щось йому сімейне життя набридло і каже, що буде розлучатися із жінкою, рубати дерево та руйнувати будинок. Звісно, що Воробус йому порекомендував цього не робити, бо сім’я – це добре, а і навпаки сказав, зробити ще одну дитину і при можливості посадити ще одне деревце. :)
Чому так? От дивлюся я на людей і так бачу, що з часом вони бажають бути щасливими, гулянки набридають, хочеться знати що тебе хтось вдома чекає, не треба самому прати шкарпетки і так далі. Так, коли дитина народжується, то є крики, безсонні ночі, але це ж тимчасово.
Згодом дитя підростає і починає розмовляти, називати вас татом, хоче щоб ви їй у всьому допомагали.
За перші слова дітей – це взагалі казка. Ні для кого не секрет, що Воробус не одружений або принаймні так прикидається. Дітей у нього нема, але це не означає що я не люблю з ними бавитися. Та хто не любить дітей, от моя майбутня жінка Ольга Vrubli також їх любить. Тому з часом все може бути.
Фільми, хто їх не любить. Як тільки починаєш ними захоплюватися, то сидиш, дивишся, дивишся, аж поки не набридне.
Нещодавно вашому автору, покірному Воробусу, довелося подивитися досить цікавий фільм. Приходжу такий додому, думаю щоб це вибрати і мій вибір впав на кіно з назвою – «Голодні ігри».
Після того як Воробус подивився першу частину фільму «Операція Мертвий сніг», мені стало цікаво а чи є продовження цього фільму жахів. Пошукова система прийшла у допомогу і таки виявилося, що далі буде існує.
Що ж, хоч я і не люблю дивитися фільми онлайн, але цього пішов проти своїх принципів і таки подивився це кіно. Називається воно досить просто – «Операція Мертвий сніг2: перша кров».
Що це за фільм, чи сподобався він Воробусу, актори, сюжет та багато іншого читайте далі.
Нещодавно вашому автору довелося знову подорожувати, цього разу ми з компанією відвідали водоспад Шипіт.
Що цікаво ми там побачили, яке враження залишив від себе водоспад та багато іншого читайте далі.