4.10.2015 р. 
Вихідні завершуються…. Минули вони під акомпанемент теплої погоди і великої кількості справ у вашого автора.
Воробус знову не спав на дивані, а за час відсутності футзалних баталій вирішив поїхати на дачу щоб спершу попрацювавши вже наступного дня піти на гриби – вперше в цьому сезоні.
Признаюся чесно, на гриби вже цього року їздив, але було це біля Львова і то я приїхав туди на пів години щоб глянути чи нема бува опеньок.
Їх не було, тому Воробус довго не ходив, а зібрався й поїхав додому. На жаль, вільного часу посеред тижня у мене зараз нема, тому поїхати в гори на білі гриби можливості нема.
Приходиться користатися тим що є, а є у мене дача біля якої є великі ліси в яких, за словами місцевих мешканців, кілька днів тому з’явилися гриби.
Читати далі...
Як Воробус їздив на тихе полювання
Вихідні завершуються…. Минули вони під акомпанемент теплої погоди і великої кількості справ у вашого автора.
Воробус знову не спав на дивані, а за час відсутності футзалних баталій вирішив поїхати на дачу щоб спершу попрацювавши вже наступного дня піти на гриби – вперше в цьому сезоні.
Признаюся чесно, на гриби вже цього року їздив, але було це біля Львова і то я приїхав туди на пів години щоб глянути чи нема бува опеньок.
Їх не було, тому Воробус довго не ходив, а зібрався й поїхав додому. На жаль, вільного часу посеред тижня у мене зараз нема, тому поїхати в гори на білі гриби можливості нема.
Приходиться користатися тим що є, а є у мене дача біля якої є великі ліси в яких, за словами місцевих мешканців, кілька днів тому з’явилися гриби.
Читати далі...
Продовжуємо…
Суха тепла погода в останні передала естафету дощам, тому не дивно, що все частіше Воробуса почали розпитувати про гриби.
От буквально вчора мені написало людей з 10-ть і всі на одну тему, далі цитую: «Воробусе, привіт, а ти часом не їдеш на гриби? Взяв би може мене з собою?».
Не знаю як там хто, а Ігор Воробус останнім часом реально нічого не встигає. Навіть не пригадую, коли я востаннє так заганявся.
То робота, то різні заходи, то футбол, то блог хочеться оновити. Буває прокидаюся в 6 годині ранку, приходжу додому близько 11 вечора, їм і зразу лягаю спати.
Ось так вже приблизно місяць часу. Сподіваюся в кінці місяця трохи стане легше, а поки що у цій публікації дам поради читачам як все таки встигнути якщо будуть потрапляти у подібні ситуації як Воробус.
Тема подертих шкарпеток сподобалася нашим читачам і ваш покірний вирішив її продовжити. Подивимося чи вона так піде «на ура» і цього разу.
Отже, діло було так… Йшов якось після роботи Воробус, зустрів хорошого приятеля, який також з колегами повертався додому й ми вирішили разом попити пивця.
Погода була хорошою, компанія весела, тому чому б не розслабитися.
Вчора ваш покірний вирішив поїхати після у Винники щоб:
1. Поговорити з природою і вкотре помилуватися її красою.
2. Відпочити від першого робочого дня.
3. Подивитися а чи бува нема грибів.
Дощі то були, тепло настало, тому й лісові дари також можуть з’явитися.
Як вдалося з’їздити Воробусу, що цікавого я знайшов та багато іншого читайте далі.
Архітектурна спадщина Львова зберігає багато різних пам'яток історії та культури. Але не всі збереглися до наших днів. До числа таких пам'ятників відноситься старовинний Низький замок. У тому місці де колись височіли стіни замку, тепер знаходиться Національний музей ім. Андрея Шептицького, Національний театр ім. Марії Заньковецької та площа мистецького вернісажу.
Черговий день наступив, а це означає, що прийшов час порадувати наших читачів черговими публікаціями на блозі.
Останнім часом Воробуса щось аж занадто потягнуло на спортивні теми. Буває… Спробую на вихідних виправитися і написати про шось серйозне.
Вже зараз очікуйте на один із таких постів.
Жарти жартами, а війна на Сході нашої країни і надалі триває. Так, кажуть, що зараз в зоні АТО є перемир’я, але тим не менше час від часу люди гинуть, ситуація і далі нагнітається з дня на день і це не може радувати.
Хочеться щоб вже нарешті наступив мир в Україні, а наші захисники вернулися до своїх домівок цілими і неушкодженими.
На жаль, це не завжди вдається. Буває що і воїни приїздять без рук, без ніг.
Вихідні для Ігоря Воробуса видалися дуже й дуже насиченими. Чесно скажу, навіть не встигав в блог вчасно написати. Хотілося побувати на усьому.
Зокрема, вчора у Винниках відбувався поєдинок обласного чемпіонату Львівщини з футболу в якому між собою зустрічалися – місцевий Рух та ФК Самбір.
До цього часу ваш покірний ще жодного разу не бував на новому стадіоні у Винниках. І, можливо би ще й не був якби не подія, яка на день Незалежності відбулася саме на території споруди.
Недаремно кажуть, що без Бога в цьому світі – а ні до порога. Якщо людина вірить і щиро молиться, то з часом і Бог вам починає допомагати у ваших починаннях чи звершеннях.
А не так, що конкретна людина ні до церкви не ходить, ні не молиться, а потім починає нарікати.
Хоча, з іншого боку, це особиста справа кожної людини. Кожен що хоче – те і робить.
Я ж розповім про наступне.