Люди масово покинули реальне життя і перейшли у віртуальне і це факт. Вже тиждень часу повертаюся додому пізно ввечері і дивно, людей на вулиці мало, ніхто не гуляє, всі сидять по хатах і що ви думаєте роблять?
Правильно, сидять в інтернеті. Звідки такі висновки? Та це просто перевірити, заходите у будь-яку популярну соціальну мережу і дивитеся скільки народу є «онлайн».
А колись все було не так, люди більше гуляли, бавилися в різні ігри і так далі. Щось останнім часом зауважив тенденцію, що старші люди також підсіли на соціальні мережі.
Виходить, що найближчим часом і на лавочках біля дому не стане бабусь, які так полюбляють казати: «О, наркоман пішов, а то дівчина легкої поведінки пішла».
Все може бути.
Повертаючись до теми інтернету зауважив досить цікаву деталь. Якщо ви часто переписуєтеся із людьми, а це буває, то зауважте, що дівчата полюбляють після слів чи речення ставити знаки оклику.
Для чого вони це роблять, що це означає та багато іншого читайте у сьогоднішній статті.
Читати далі...
26.01.2013 р. 
Сучасний світ насправді є дуже динамічний у своєму розвиткові. Вдосконалюються технології, змінюються підходи до існування людини в матеріальному і моральному вимірах. При зміні різних життєвих стандартів найменш змінною є людська психологія та загальнолюдські цінності.
Були часи коли людською поведінкою керувала релігія (незалежно від напрямків: християнство, мусульманство, буддизм, конфуціанство та ін.). Сьогодення, зберігаючи релігію як традицію, все ж керується науковими знаннями та часто прагматично-юридичними підходами.
Читати далі...
Добре, що ми вже трохи адаптовуємося до простих робочих буднів. Місячне святкування справа нелегка. Але усі справилися з цим завданням чудово. Із закінченням українського Рамадану є надія, що стане більш насичинішим український політичний серіал під назвою «Вічний дебілізм українського політикуму як вияв невігластва і рагулізму окремою соціальною групою зажирілих даунів стосовно здорового й цивілізованого народного єства зокрема та української державності загалом».
У переддень Водохреща була цікава серія, відзнята у харківській лікарні Укрзалізниці. Там лікують українську бранку всіх часів і народів Юлію Тимошенко.
Завершення світсько-релігійних січневих святкувань тішить. Ще сьогодні освятимося в ополоночці йорданською водичкою і будем згадувати як воно по-справжньому працювати.
За останніми інформаційними повідомленнями навіть владні структури беруться до роботи. З депутатами у Верховній Раді, правда, проблемка, бо вони декларують бажання боротися за кращу долю українського люду тільки з лютого. А от Кабінет міністрів вже активно горланить про якісь там певні здобутки.
Коли виходиш з дому, то завжди маєш при собі гаманець. Адже в наш час неможливо проіснувати без грошей. Від оплати за пересування (трамвай, тролейбус, маршрутка, власний автомобіль) до придбання нерухомості чи, навіть, навчання – за все потрібно платити.
Кожна нормальна людина мала б планувати особисте буття як мінімум на день. Є унікуми, що можуть прораховувати свої прибутки і видатки навіть не те що на рік, але й на п’ятирічку. (А хто взяв кредит, то й на добрих років 25).
Ідеально, якщо, провівши робочий день і знявши посттрудовий стрес повертаєшся додому із залишками грошової маси. Буває гірше, потрібно взяти в борг. Це звичайно змушує людину напружитися й задуматися, над проблемою невідповідності власних потреб і бажань до власних можливостей.
Минулого тижня була спроба українським парламентом зробити вигляд активізації законотворчої діяльності. Прийняті доленосні для регіональної партії та влади кадрові рішення. Опозиція далі вимагала законної процедури голосування. До регіоналів потрохи почало доходити, що Конституцію треба виконувати.
Після першої війни (їх було три) Австрії, Росії і Прусії проти Речі Посполитої в 1772 році західноукраїнські землі були включені до складу Австрійської імперії. Разом із південно-східними польськими землями українська Галичина утворила коронний адміністративний край «Королівство Галичини і Лодомерії з Великим князівством Краківським, з князівствами Освєнцімським і Заторським».
Центром нової адміністративної одиниці імперії Габсбургів став Львів. (У той самий період інші українські землі були загарбані Російською імперією).
У ХІХ столітті майже усі слов’янські народи були підкорені іншими народами. Південні слов’яни разом із західними (чехами, словаками і частково поляками) належали Австро-Угорщині. Українці, білоруси і частково поляки (з Варшавою) були під агресією Російської імперії. (Цікавим було те, що росіяни – єдиний слов’янський народ, який не пережив підкорення й, більше того, проводив дієву політичну й духовну агресію проти інших братів-слов’ян).
Рубрика «Запитай у Воробуса» і надалі функціонує і кожен охочий може задати вашому автору, а я, у свою чергу, спробую максимально задовольнити ваші запити. Не на всі питання у мене є відповідь, тому що маємо, те маємо.
Кожний народ у своїй історії завжди переживав різні моменти: від героїчно-звитяжних до поразок, загарбань і, навіть, принижень. Окремі народи, навіть зникли. Зникнення народу, як правило пов’язано із асиміляторськими процессами.
Українці є. Україна – держава. Були часи, коли ми мали проти себе серйозні імперські потуги слов'янського народу-сусіда, правлячі кола якого донині прагнуть переконати нас у нашому неіснуванні.
Історичні дослідження різних процесів завжди базуються на джерелах. На них посилаються у наукових виданнях. Саме історичні джерела дають підставу для аналізу фактів, періоду, наукових дискусій.