Ні для кого не секрет, що вчора був великий футбольний день. Про те, що український Шахтар доволі несподівано обіграв Челсі ми вже повідомляли, але не тільки ця гра мала сенсаційний відтінок.
Читати далі...
Під час мого візиту в Київ також, окрім футболу, який згодом розчарує, хотів глянути на політичну ситуацію в столиці напередодні виборів, що є цікавого у місті та багато іншого. Висновки я зробив і зараз з ними поділюся.
Отже, спершу про буденні справи. Якщо ви думали, що ремонти доріг роблять лише у Львові і згодом складають все нові і нові анекдоти про те, які дороги не перерили ще, то ви дуже сильно помиляєтеся.
Читати далі...
Вибори, вибори, вибори і знову ж таки вибори, де тільки за них не нагадують. Це стосується як телебачення, радіо, газет, журналів і навіть будинків.
Йду сьогодні зранку на роботу, взяв винести сміття, бо вже давно цього не робив і тут в колеги на балконі висить плакат – «Голосуй за того того». Прізвище депутата я казати не буду, бо я не хочу. :D
Читати далі...
Продовжую розповідати про свої пригоди в столиці, де я нещодавно побував із візитом, як це по-модному говорити. На цей раз будемо говорити про те, як мені не хотіли продати пиво на стадіоні. Ой який я тоді був злий.
Думаєте знову сказали що мені нема 18-ти? Ні, якраз таки не через це.
Читати далі...
Більшість галичан завжди гордо заявляють про те, що саме наш край є оплотом державності та українськості нашої країни. Якщо згадати періоди Першої і Другої світових війн чи розпади совкової імперії, то, дійсно, західноукраїнський край був тим локомотивом, без якого українська незалежність не була б реалізована.
Читати далі...
Нарешті громадяни України дочекалися паспортної ідентифікації за найбільш цивілізованими нормами, що прийняті у розвинутих демократією країнах світу. Ця опція для українців ще остаточно не узаконена, але наш гарант все ж сказав, що без цього чіповведення жити неможливо, бо усі силовики у нас та Інтерполі просто зачекалися побачити пальцьові візерунки громади в електронному варіанті.
Читати далі...
У нашій державі є незначна група населення, яка називається політиками. Про них ми постійно чуємо із усіх засобів масової інформації, обговорюємо і ...тихо ненавидимо.
У нашому суспільстві немає громадянина, який би доброзичливо чи, тим більше, з повагою висловився про депутата, міністра, чиновника будь-якого рівня. Цікаво є те, що злість людська дійшла до межі не просто ненависті, а до прямих знущань і висміювань. І, якщо народ починає сміятися – це вже та межа, за якою тільки радикальні дії.
Читати далі...
У період розбудови козацької держави перед гетьманом Богданом Хмельницьким па представниками старшини стояли складні завдання. Адже творити державний апарат потрібно було з нуля (спираючись тільки на неукріплену в умах людей козацьку традицію). Сама держава формувалась під час постійних військових загроз ззовні. Тому й не дивно, що військова і цивільна адміністрації Гетьманщини злилися у єдине ціле.
Читати далі...
На середину ХVІІ століття антиукраїнська політика Речі Посполитої досягла апогею: масове закріпачення селян, утиски українського міщанства, насильне поширення католицизму, урізання прав козацтва, особисті образи магнатів і короля стосовно козацької верхівки й української знаті. Усе це привело до потужного збройного виступу українців проти завойовника.
Читати далі...
Молодий Богдан Хмельницький, як член реєстрової козацької братії, брав участь у всіх військових кампаніях Польщі. У 1632-1634 роках польський король Владислав ІV почав війну проти Московського царства (так звана «Смоленська війна»). За доблесть і вірність Богдан Хмельницький після завершення походу отримав особисто від короля почесну шаблю, рукоятка якої була оздоблена дорогоцінностями.
Читати далі...
24.10.2012 р. 
