О 5-й ранку гучна сирена повітряної тривоги висмикує зі сну. От гади рашисти! Мені в цей момент якраз снилося, що я керую бойовим літаком-винищувачем і успішно збиваю ворожий літак, який падає, охоплений полум'ям.
Читати далі...
Підсумки 12 березня 2022
О 5-й ранку гучна сирена повітряної тривоги висмикує зі сну. От гади рашисти! Мені в цей момент якраз снилося, що я керую бойовим літаком-винищувачем і успішно збиваю ворожий літак, який падає, охоплений полум'ям.
Читати далі...

13.03.2022 р.
Сьогодні знову в повітрі пахло снігом і солоним вітром водночас, так, як пахне дорога широкими степами на Схід.
Сьогодні я вкотре пригадувала дорогу на Маріуполь. Посохлі від літа високі соняхи, які тримають своїми великими головами небо, і спів польового цвіркуна. Постукування коліс об розбиту дорогу, і вечірні романси...
Згадую як моя прабабуся розказувала мені про війну. Вона народилася 1911 році.
Враження, ніби на мені VR-шолом і я знаходжуся у віртуальній реальності якогось дикого шутера, спостерігаю за вибухами та стріляниною з укриття. Думаєш, от зараз знімеш – і все знову буде, як раніше. Але ні... Цей жах відбувається насправді. Маріуполь...
Диверсанти рф. Як виявити?
12-й день війни. У Львові все спокійно. Вчора навіть повітряних тривог не було. На вулицях і в магазинах дуже багато переселенців. Виглядають втомлено, розгублено і дезорієнтовано.
Восьмий день війни, їдемо з чоловіком мовчки додому кожен в своїх думках, виснажена, не маю сил…..переступила поріг дому , обійми дітей і поцілунки, їхня радість, що ми повернулись, а твоя радість, що вони є…. Ком в горлі, душать сльози але тримаюсь.
Досі в шоці від того, що в 21 столітті, коли світ став цивілізованим клятий ворог під назвою – росія розпочав війну проти нашої рідної землі – України. Дідуган, в якого шизофренія нагло увірвався на чужу територію й обстрілює території синьо-жовтих. Осторонь війни ніхто не може бути, тому наші люди організувалися: хтось стоїть на блокпостах, хтось займається збором продуктів для військових, біженців, а хтось у гарячих точках бореться за рідну землю – за наше з вами майбутнє.
Ці кілька днів були складними і для України в цілому, і для мене особисто. Тому і не писала підсумків щодня. Чоловік встиг потрапити в лікарню. Дякувати Богу, вже виписали. Проблеми зі здоров'ям я сприймаю набагато гостріше, ніж війну. Правда, порівнювати свій стан зі станом тих, хто реально знаходиться під обстрілами не буду.
Перший день весни. Замість того, щоб радіти наближенню тепла і пробудженню природи, замість того, щоб мити вікна і підфарбовувати грати, висаджувати первоцвіти, я постійно слідкую за новинами і постами волонтерів.