Соціальні мережі й надалі залишаються важливою частиною нашого з вами життя. Зауважив досить таки цікаву тенденцію за якою останнім часом все більше старших людей реєструються у популярних соціальних мережах.
Пам’ятаю нещодавно розмовляв на тему «кантактів», «фейсбуків» із паном на ім’я Богдан.
Так от, він сказав наступне, цитую:
«Як наше покоління колись жило без інтернету й без спілкування з друзями? Можливо ми більше гуляли, але зараз таки з інтернетом є завжди чим зайнятися».
Воно то так, але часто соціальні мережі просто таки псують людей. Недаремно кажуть, що чого забагато – те шкідливо.
Читати далі...
28.04.2015 р. 
У 21-ому туру чемпіонату України з футболу львівські Карпати на своєму полі приймали гостей із міста Донецька – команду Олімпік.
На радість львівським вболівальникам футболу гра завершилася перемогою місцевих улюбленців із рахунком 4-1.
Так, так, 4 голи забили «зелено-білі» і це не видумки від Воробуса.
Читати далі...
Продовжуємо радувати наших читачів публікаціями….
Любить Воробус гуляти містом і знаходити цікаві місця для відпочинку людей. Погодна зараз хороша й після роботи або ж на вихідних подібного роду прогулянки таки здійснюю.
Відкрию маленький секрет. У найближчих публікаціях на блозі розповім про парк та алейку де збирається не так вже і багато людей й тим ціннішим є посиденьки саме там.
Читав сьогодні Воробус коментарі головного тренера ФК Шахтар – Мірча Луческу перед кубковою грою з Дніпром і просто таки був здивований після прочитаного.
Виявляється «гірники» подумують якби то переїхати зі Львова, бо за них тут не вболівають.
Варіанти передислокації називаються різні: Чернівці, Олександрія, Суми, Харків і навіть Одеса.
Чесно, вже набридли ці постійні скиглення команди з Донецька що у Львові їх не люблять, освистують, в них хочуть забрати чемпіонство й так далі.
Любить Воробус прогулятися місто Лева. Тим більше, що погода зараз льотна, на вулиці достатньо таки тепло і найголовніше, що не падає нічого зверху.
Щось так собі думав, гадав та й вирішив піти погуляти в такий парк як «Погулянка». Знаходиться він фактично в центрі нашого міста в районі Личаківського кладовища.
Вихідні минули, а це означає, що настав час порадувати читачів блогу новими публікаціями. Тем для обговорення, як завжди, є достатньо таки багато.
Єдине що Воробус не встигає це все оглянути. Буду старатися працювати ефективніше.
Розпочнемо з головної події вчорашнього дня, а саме футбольного поєдинку між грандами української першості київським Динамо та донецьким Шахтарем, який проходив на полі стадіону «Арена Львів».
Телефонує Воробусу зранку знайома і задає питання: «А чому нині висять синьо-жовті стяги із чорними стрічками? Це що так вшановують пам’ять загиблих в Непалі?».
Здивувався, бо вчора новин не читав, а виявляється у світі вчора відбулася масштабна катастрофа.
Як не крути, а життя таки нас з вами не може бути спокійним. То війна (приклад конфлікту між Україною та Росією на Донбасі ), то природні катаклізми забирають життя людей…
Що не кажіть, а ці вихідні радують очі й душу не однієї людини.
Причина? Все просто, нарешті в Україну прийшло справжнє тепло і можна не те що ходити в легкому одязі, а й навіть прогулятися у футболці, що ваш покірний автор успішно й робить.
Зима з своїми холодами вже набридла… Пора вже й на сонечку погрітися.
Вихідні тривають і ознаменовуються вони тим, що в ці дні проходить дуже багато спортивних подій.
Воробус навіть не встигає все це описати.
Бокс, футзальні матчі львівською Енергії, футбольне класико у Львові між Динамо та Шахтарем. Все це або вже було, або ж буде…
Ніч із суботи на неділю проходила під акомпанемент боксерського поєдинку за участю Володимира Кличка, який українець проводив проти американця - Браянта Дженнінгса.
Багато людей часто задає Воробусу питання на кшталт: «А чому автор так любить всіх і вся критикувати?».
Відповідь очевидна. Тому що терпіти не можу рагулізму, бездіяльності людей. Надворі не печерні часи, коли самець міг взяти самку на плечі, заволікти в печеру й там робити з нею все що хотів.
Еволюція пройшла і тепер вже самка може самця завести в печеру.
Жарти, жартами, але до чого я веду.