13.11.2014 р. 
Продовжуємо розповідати про цікавинки у нашому місті. Такий вже тематичний день є сьогодні, 13 листопада на блозі Воробуса.
Опісля розповіді про пам’ятник Лучнику, що знаходиться на площі Ринок ми вирушаємо на північний схід, а саме на вулицю Вірменську.
Чим відома ця вулиця, так це своїм вірменським колоритом, великою кількістю генделиків, церквою, різними забавами, а також драбиною на небо, що розташована в тупику на одну із дахів вулиці Вірменської.
Читати далі...
Драбина на небо у Львові
Продовжуємо розповідати про цікавинки у нашому місті. Такий вже тематичний день є сьогодні, 13 листопада на блозі Воробуса.
Опісля розповіді про пам’ятник Лучнику, що знаходиться на площі Ринок ми вирушаємо на північний схід, а саме на вулицю Вірменську.
Чим відома ця вулиця, так це своїм вірменським колоритом, великою кількістю генделиків, церквою, різними забавами, а також драбиною на небо, що розташована в тупику на одну із дахів вулиці Вірменської.
Читати далі...
13 листопада надворі, падає дощ, холоднувато….
Черговий день наступив, а це означає, що настав час порадувати наших читачів все новими та новими репортажами від автора блогу – пана Воробуса.
Писати, як завжди, є багато про що. Але, сьогодні, до слова, буде тематичний день.
Протягом цілого дня буду розповідати по різні пам’ятники у нашому місті.
Робочий день завершується, тому як не крути, а чергова публікація на блозі про Львів таки з’явиться. Буде вона філософського плану.
Як часто люди плачуть? Буває – скажете ви.
Чому вони це роблять? Щоб показати таким чином свої емоції. Недаремно кажуть, що коли людина поплаче, то їй стає на душі легше.
Але, ж не всі плачуть. Подейкують що хлопці не плачуть?
Чому? Блог Воробуса вирішив це з’ясувати і перевірити чи це правда чи ні.
На політичну тематику Воробус пише не часто. Причина?
Мабуть вона така, що блог більше розважальний чим політичний. І коли постає вибір написати про відпочинок, Львів або розваги, то звісно що віддаю перевагу цим темам перед політичними.
Тим самим вкотре підтверджуючи назву блогу – «Про Львів, життя та інші приколи».
Останнім часом серед фанатів футболу Львівщини ведуться активні дискусії на тему того, а за яку команду взагалі вболівають люди в нашому місті.
Здавалося би варіантів як таких особливо й нема, але вони таки є.
Нещодавно вашому автору довелося побувати на черговому весіллі. Натанцювався, наспівався Воробус досхочу. Але, не лише цим займався я там.
Також автор спостерігав за конкурсами, які там проводилися щоб згодом поділитися ними з вами, шановні читачі.
Можливо з часом вони і вам пригодяться.
Тому, у сьогоднішній публікації продовжимо серію публікацій про конкурси на весіллі. На цей раз – частина п’ята.
Давно говорив, зараз говорю і ще буду довго говорити, що не завжди розвиток технологій позитивно впливає на людей.
Одним особам він дозволяє розвиватися, пізнавати для себе щось нове, а інші як були тупими, так і технології роблять їх ще тупішими.
Чому Воробус так критично відгукується про технології? Про це дізнаєтеся нижче.
У 12-ому турі чемпіонату України з футболу львівські Карпати поїхали грати футбол на виїзд до лідера цьогорічного чемпіонату – київського Динамо.
Гра видалася дуже бойовою, але таки завершилася внічию 0-0.
Ось і обіцяла публікація про нововведення, які вчора запровадив «Львівелектротранс».
Як відомо у зв’язку із важкою ситуацією на Сході нашої країни свої домашні поєдинки у Лізі Чемпіонів та в чемпіонаті України донецький Шахтар проводить саме у Львові на стадіоні «Арена Львів».
Маркетинг клубу організований добре і люд ходить на футбол.
А чому б і ні? Львів не кожного дня бачить матчі Ліги Чемпіонів чи ті ж «сутички» між грандами нашого футболу.
Але, досить таки часто при організації футбольного матчу і не тільки його виникає проблема із доїздом на гру.
Переходимо до подій приємних. Адже, не лише негативом жило наше місто.
У 7-ому турі чемпіонату України з футзалу львівська Енергія на своєму полі приймала діючого чемпіона країни – харківський Локомотив.
На радість львівським вболівальникам футзалу, ця гра завершилася перемогою саме наших спортсменів.