Цього року на лижах був не так часто якби цього хотілося, але все ж задоволений тим, що хоч двічі, але таки вдалося покататися. Підсумки сезону підведу, мабуть, трохи пізніше, бо можливо ще поїду кататися, а сьогодні про інше.
Бугеля, як часто ви з ними зіштовхувалися і чи з першого разу вам вдалося навчитися підніматися саме на них? Розумію, багато хто зараз скаже, що бугеля – це кам’яний вік і треба їхати на Буковель де є нормальні підйомники, але я з цим не згідний.
Хто хоче навчитися, той завжди навчиться, головне бажання і не боятися.
Ви думаєте Воробус ніколи не падав з бугеля? Падав ще й як, навіть останнього разу коли піднімався на Тростяні підйомником Середній Захід, то знайшов такого «рубля», що ойойооййй. А все тому, що їхав я сам, а не в парі з іншою людиною.
Як навчитися підніматися на бугелі, як уникнути падінь та які кумедні випадки траплялися із Воробусом читайте далі.
Читати далі...
27.02.2013 р. 
Говорить і не показує Воробус. :) Робочий тиждень триває, а з ним і з'являються нові публікації на ресурсі.
Давненько ми цього не робили, а таки прийдеться зробити. Справа у тому, що завершується місяць лютий, а з ним і офіційна зима, тому на блозі Воробуса треба зробити технічні роботи.
Триватимуть вони, сподіваюся, не довго, але точно відомо, що блог не працюватиме протягом трьох днів, а саме 29, 30 і 31 лютого.
Що треба змінити на блозі, чого так довго не буде нас в ефірі та яким повернеться блог після вимушеної відпустки читайте далі.
Читати далі...
І хоч цього тижня нема матчів Ліги Європи та Ліги чемпіонів, але вчора у світі була велика футбольна подія. Хто хоч трохи розбирається у цьому виді спорту, той знає що 26 лютого відбулося чергове Ель Класіко.
Між собою у рамках 1/2 фіналу Кубка Іспанії зустрічалися гранди світового футболу – Барселона та Реал. Перед грою багато спеціалістів віддавало перевагу саме господарям поля – Барселоні.
Маємо клопоти з економікою у країні. А можливо потрібно формулювати так: чому ж ми маємо клопоти з економікою країни? Справді, основна маса людей вставши зранку йде кудись працювати. Ну дуже вже мало громадян нашої держави тупо сидять дома і не ходять до праці. Праця різна – офіційна (оподаткована), неофіційна (неоподаткована), але вона є.
Як і більшість людей на світі, я люблю подорожувати. І хоча зимою не надто тягне в мандри, але все таки довелося по роботі відправитися у незаплановану мандрівку. Мій маршрут пролягав через місто Вінниця, де я зупинився на ночівлю. І, до речі, не жалкую, що треба було на деякий час провести у цьому чудовому місті. Раніше ніколи не бував у цих краях.
Досить таки часто виникають конфлікти між батьками та дітьми. Чому так? А все просто, у перших свій погляд на життя, а в других – свій.
Як вирішити ці конфлікти, як зробити так щоб їх взагалі не виникало про це та не тільки читайте далі.
Багато людей мені часто здають питання, а як же найкраще добиратися до смт. Славське щоб покататися згодом на лижах. Відпочивальників найбільше цікавить те, як це зробити у найкоротші терміни.
У сьогоднішній статті я про це і розповім.
Вчора, 24 лютого ваш автор і компанія вирішили напевно таки востаннє цього року поїхати на лижі в смт. Славське, а саме на гору Тростян. Якось вже так склалося що ми туди їздимо кожного року по пару разів, поїхали тули ми і вчора.
У сьогоднішній статті я опущу всі організаційні моменти такі як доїзди, хто що пив, що їв, а напишу просто враження від власного катання.
Отже, розпочну свою розповідь із того, що зараз в смт. Славське почалося потепління, вдень температура повітря суттєво піднімається і навіть не пригадую щоб я катався чи піднімався на бугелі без рукавиць. А чому б і ні? Тепло ж.
Доброго дня, читачі блогу Воробуса, мене називають – Patron.
Сьогодні я хочу поділитися з вами, люди, своїми враженнями від Ресторану імпровізацій «Грушевський cinema jazz», який я нещодавно відвідав.
Продовжую відповідати на запитання у рубриці «Запитай у Воробуса».
На цей раз до нас звернулася людина із ніком Михайло. Тема – кохання.
Він, зокрема, запитує, далі цитую: «Скажіть будь ласка, я закохався в одну дівчину вона за мене молодша на 13 років. Що мені робити?»