Сьогодні, шановні читачі блогу Воробуса, я би хотів поділитися фотографіями прекрасного міста – Одеси.
Занесло мене у цей край 07 липня 2012 року, проїздом до літнього танцювального табору, куди я їхав відпочивати.
Одеса справила враження приємного міста. Туристів тут поважають і допомагають, ціни не кусаються, кількість парків – алей – скверів для відпочинку вражає.
Наскільки я зрозумів, на даний момент в Одесі проблема знайти пляж з чистим морем (напевно через постійні проблеми з каналізацією). Зранку був на одному пляжі, - я б ніколи не заліз у таку воду, а люди купалися масово. А от ввечорі від Золотого пляжу (так його назвали в Одесі) залишилися тільки найкращі враження – чисте море і пляж, гарна набережна. Правда їхати до цього пляжу далеченько, він фактично за містом.
Запам’яталася специфічна одеська говірка, ніби все нормально, але час від часу проскакують нецензурні слова, якби самі собою (помітив це я у старших людей), але чомусь в Одесі я це сприйняв смішно, як якісь анекдот, хоча багато людей робили зауваження, на які корінні одесити, звісно, не відреагували.
Також запам’ятається пісня-романс сліпого гітариста, який грав під час поїздки в одеському трамваї. Весь трамвай реально десь на секунд 30 затих. Я особисто повністю погрузився у танець вальс з незнайомою дівчиною, про який він співав. Такого душевного співу з надривом я не чув ніколи.
Пропоную вам
переглянути фотогалерею міста Одеси:
Читати далі...
17.07.2012 р. 
Сьогодні на блозі Воробуса цілий день розповіді про туризм, а саме про нашу останню поїзду з друзями на водоспад Крушельниця.
Так от, завершальною статтею, яка буде сьогодні буде розповідь про цікавого чоловіка, який пристав до нашої групи коли ми вже їхали додому.
Читати далі...
Як відомо, минулих вихідних вашому автору довелося з’їздити у похід з палатками у гори. Про те, як минула подорож можете прочитати тут, а сьогодні про прикол який там відбувся з вашим автором.
Чомусь куди Воробус не поїде, завжди щось новеньке і смішненьке. Так от, у своїй розповіді я розповідав, що все було добре у поїздці, лише не задовольнила погода. Дощ падав лише вночі, але він також нервував.
Минулих вихідних вашому автору з компанією довелося знову з’їздити в хорошу туристичну поїздку. На цей раз ми автобуса не брали, а вирішили зібрати невеличку банду і поїхати своїм ходом.
Куди ми поїхали? Відповідаю, на водоспад, що знаходиться у селі Крушельниця.
Про те як ми з’їздили туди, які пригоди чекали на вашого автора та багато іншого читайте далі.
Бували моменти, коли кожен з нас інколи задумувався над тим чи наше життя наперед розплановане, чи мають на нього вплив якісь побічні сили чи предмети, чи здатні ми змінити хід свого життя. На даний момент єдиного вирішення цього питання ще не існує, оскільки кожна людина має свою думку стосовно цього. Давайте пірнем у глибини історії і звернем увагу на те як наші предки реагували на народні повір’я, різноманітні забобони, знаки і т.п.
Наша нещодавно відкрита рубрика «Українці за кордоном» продовжується. Але, сьогодні не буде традиційних питань і відповідей від людини, яка живе за межами України, а трохи інше.
Хто уважно слідкує за новинами блогу, той знає, що наш активний дописувач і просто герой – Razan залишив терени України та поїхав в Італію.
Вже більше як тиждень він там перебуває. Як він там, чи подобається йому Італія та багато іншого читайте від нього самого далі.
Вчора вашому автору довелося знову ж таки проїхатися львівськими маршрутками. Хоча, навіть тепер не знаю чи це можна назвати маршруткою, бо дійсно таки був великий автобус. Вам одразу ж спадають на думку радіальні маршрути, які ввели у Львові ще минулого року. Саме про них нині будемо говорити.
А ну признавайтеся чесно, хто скучив за Санта-Барбарою по-Воробусівськи? А вона таки триває, якщо хтось думав що вона завершилася.
Це такий серіал що триватиме роками. Так от, свого часу багато хто з вас читав про любовні стосунки Воробуса і дописувачки блогу – Ольги Vrubli. То вони люблять один одного, то вже не люблять, то знову люблять. Одним словом, весело і навіть дуже.
Невже автора блогу таки оженять? Та зараз про інше.
В одному із коментарів Vrubli зазначила, що подасть на Воробуса у суд і таким чином забере в нього блог, кафе і все що можна. Цікаво чи вона таки це зробить чи ні, спробуємо у сьогоднішній статті це обдумати.
Пора відпусток продовжується, а що це означає? Бухати, лежати на гамаку? Ні, не вірно, а хоча.
А правильно, можна десь поїхати на море, річку чи просто в гори. І якщо з морем все ясно, бо там люди переважно їдуть або жити в готелі, або ж винаймають квартиру, то в горах все по-іншому.
Що саме я маю на увазі? Так от, їхати в гори оптимально хоча б з однією ночівлею, бо підніматися та спускатися з гори в один і той же день – відбере багато сил.
Палатки, карімати, спальні мішки як же без них у горах, це все потрібно, хоча можна і не брати якщо дівчинка чи жіночка запросить вас у свою палатку. :D
В горах найбільші проблеми із харчуванням і водою. Воду треба або купляти в магазинах, або ж просто знати місця де ви йдете щоб було джерело чи річка.
Харчування. Ось тут треба не прорахуватися, бо їжу прийдеться нести на власних плечах і лишнього брати явно не треба. Отже, поїхали, що взяти у гори з їжі?
Куди зводити дітей щоб їм було цікаво? Театр, цирк, парк атракціонів, зоопарк. Саме ці місця є найпопулярнішими серед дорослих і дітей.
Нещодавно наша дописувачка Ptasya побувала у Миколаївському зоопарку.
Чим відомий він, так це тим, що це найбільш великий і знаний зоопарк у Європі. На даний час він налічує близько 2800 тварин 377 видів, з них близько 80 видів, занесених в Міжнародну Червону книгу, більше ніж 400 видів рослин.
Пропоную вам переглянути фото галерею миколаївського зоопарку: