14.10.2012 р. 
14 жовтня церкви східного обряду відзначають як Свято Покрови Пресвятої Богородиці. В українців це День українського козацтва та офіційна історична дата створення Української Повстанської Армії.
Простіше кажучи, сьогодні світський варіант Дня української зброї.
Читати далі...
70 років Українській Повстанській Армії
14 жовтня церкви східного обряду відзначають як Свято Покрови Пресвятої Богородиці. В українців це День українського козацтва та офіційна історична дата створення Української Повстанської Армії.
Простіше кажучи, сьогодні світський варіант Дня української зброї.
Читати далі...
В історії українського гетьманства було небагато родин, з яких козацтво обирало кількох гетьманів. Представником такого роду був Михайло Дорошенко – перший гетьман у своїй сім’ї. (Потім його син Дорофій був наказним гетьманом, а внук Петро – гетьманом Правобережної України періоду «руїни»).
Петро Конашевич народився у 1582 році в сім’ї дрібного українського шляхтича, що володів селом Кульчиці Самбірського повіту. Здобув добротну освіту в Острозькій школі. Саме там дістав від студентів прізвисько «Сагайдачний» через те, що був мітким стрільцем із лука (сагайдак – коробка, у якій носили стріли).
З появою такого явища як козацтво серед значної частини українського суспільства (особливо знаті) потроху розвіювалися стереотипи про потребу коритися монархічним принципам, а особливо чужим – польським. «Ламав» феодальну свідомість українців, найперше, той політичний устрій на Запорізькій Січі, який з часом історики назвали «козацькою республікою».
У другій половині ХVІ століття, коли українці втратили державність й перебували під владою Речі Посполитої, українське козацтво набуло такої потуги, що з ним на могли вже не рахуватися ні в Польщі, ні в Кримському ханстві; знали про козаків і в Московському царстві та Європі.
Козаки в українській історії стали такою суспільною верствою, яка захоплювала дослідників своєю унікальністю організації життя, політичною і військовою діяльністю.
Про українських козаків та гетьманів знають усі. Досить цікавою є історична мотивація виникнення цієї української суспільної верстви.
У нашій державі є дуже багато корпоративних свят, пов’язаних із професійною діяльністю: від Дня бухгалтера до Дня пасічника, від Дня автомобіліста до Дня міліції. Чуть не державним святом на Донбасі є День шахтаря. Напевно є День менеджера чи День сантехніка.
У першу неділю жовтня традиційно відзначається День працівника освіти. У народі прийнято це свято називати День Вчителя.
Виборча агітація справді дістала. Плетуть ті кандидати такі бздури, що хочеться плакати, сміятися, огризатися; з’являється бажання весь той дурдом послати подалі і не звертати на політику ніякої уваги (тобто ігнорувати).
Економічні війни, які ведуться братніми державами-сусідами проти України зашкалюють своїм абсурдом. Євроекономісти, які кричать на кожному кроці про невтручання держави чи будь-якої чиновницької міжнародної організації у ринкові процеси, постійно вводять якісь обмеження на ввіз сировини чи готового продукту з України. Заперечуючи тим самим усі торгові закономірності та запроваджуючи ручну модель регулювання ринковими стосунками.