У нашій державі є незначна група населення, яка називається політиками. Про них ми постійно чуємо із усіх засобів масової інформації, обговорюємо і ...тихо ненавидимо.
У нашому суспільстві немає громадянина, який би доброзичливо чи, тим більше, з повагою висловився про депутата, міністра, чиновника будь-якого рівня. Цікаво є те, що злість людська дійшла до межі не просто ненависті, а до прямих знущань і висміювань. І, якщо народ починає сміятися – це вже та межа, за якою тільки радикальні дії.
Читати далі...
27.10.2012 р. 
Людство в усі часи мріяло про краще життя. За різних періодів і соціально-економічних формацій інтелектуали придумували шляхи подоляння криз, змін у несправедливих стосунках між владою і народом. Фантазувалося про „скатерті-самобранки” чи літаючі килими.
Читати далі...
Абсолютно об’єктивним і правильним є твердження про те, що студентські роки є най-найкращі у житті людини. Ще склалося так, що студентство є (а може було...) найбільш політично активною соціальною верствою суспільства. При чому не тільки в Україні, але й у світі.
Багаті люди – підприємці є у кожній країні світу. Надбагаті люди – олігархи є у кожній країні світу. Усі вони, справді, мають ідеально-розкішні умови життя і відпочинку. Їх нащадки мають можливість отримувати престижну освіту й пізніше не мати проблем із працевлаштуванням. Серед таких людей немає жодного, хто б не брав активної участі в політичному житті своєї країни.
Більшість галичан завжди гордо заявляють про те, що саме наш край є оплотом державності та українськості нашої країни. Якщо згадати періоди Першої і Другої світових війн чи розпади совкової імперії, то, дійсно, західноукраїнський край був тим локомотивом, без якого українська незалежність не була б реалізована.
Нарешті громадяни України дочекалися паспортної ідентифікації за найбільш цивілізованими нормами, що прийняті у розвинутих демократією країнах світу. Ця опція для українців ще остаточно не узаконена, але наш гарант все ж сказав, що без цього чіповведення жити неможливо, бо усі силовики у нас та Інтерполі просто зачекалися побачити пальцьові візерунки громади в електронному варіанті.
У період розбудови козацької держави перед гетьманом Богданом Хмельницьким па представниками старшини стояли складні завдання. Адже творити державний апарат потрібно було з нуля (спираючись тільки на неукріплену в умах людей козацьку традицію). Сама держава формувалась під час постійних військових загроз ззовні. Тому й не дивно, що військова і цивільна адміністрації Гетьманщини злилися у єдине ціле.
На середину ХVІІ століття антиукраїнська політика Речі Посполитої досягла апогею: масове закріпачення селян, утиски українського міщанства, насильне поширення католицизму, урізання прав козацтва, особисті образи магнатів і короля стосовно козацької верхівки й української знаті. Усе це привело до потужного збройного виступу українців проти завойовника.
Молодий Богдан Хмельницький, як член реєстрової козацької братії, брав участь у всіх військових кампаніях Польщі. У 1632-1634 роках польський король Владислав ІV почав війну проти Московського царства (так звана «Смоленська війна»). За доблесть і вірність Богдан Хмельницький після завершення походу отримав особисто від короля почесну шаблю, рукоятка якої була оздоблена дорогоцінностями.
Українська історія козацької доби знала багато мужніх та відданих своїй землі політиків, військових. Таким потужним чоловіком був Богдан Хмельницький, який гетьманував з 1648 по 1657 роки. Щоб стати козацьким гетьманом потрібно було, звичайно, мати надавторитет серед козаків.