Ще коли ваш автор вчився в академії, то почув досить таки цікаву фразу, що кожна людина коли народжується згодом, коли підростає то хоче щоб у неї був нащадок, посаджене дерево і збудований будинок, бо жити ж десь таки потрібно буде.
Згодом від одного знайомого почув фразу, що йому набридло сімейне життя, дитину залишає жінці, дерево зрубує – буде мати чим палити в хаті, а дім руйнує. Звісно, тоді він погарячкував і з сім’єю таки залишився.
До чого я веду? Я вже не молодий, але ще і не такий старий, тому і бачу як кругом себе поводять люди. Одна верства населення поспішає знайти свою половинку, якнайшвидше одружитися і жити довго та щасливо. Інша ж навпаки – нікуди не спішить, з половинками живе, але сім’ї заводити не хоче.
Причина? Я, все-таки, думаю що це боязнь сімейних обов’язків, хоча можу помилятися.
У сьогоднішній статті хотів би поділитися своїм баченням ситуації,
чому ж люди бояться створювати сім’ї.
Читати далі...
2.11.2012 р. 
Давненько ваш автор планував написати про це жіноче ім’я, але все ніяк не вдавалося це зробити. То я забуду коли іменини, то комп’ютера при собі не маю, завжди щось заважало.
І ось, схоже що час таки настав. Незважаючи на те, що сьогодні у цих дівчат іменин нема, ми розповімо про ім’я Юлія у нашій традиційній рубриці «Імена».
Читати далі...
Трудові будні, трудовими буднями, але редакція блогу ніколи не забуває за наших постійних читачів. Ми ж працюємо для вас.
Отже, хто ще пам’ятає, на блозі існує така рубрика як «Запитай у Воробуса».
Вчора в Україні всі тільки і говорили про вибори, які таки настали і люди ходили на виборчі дільниці щоб віддати свій голос за ту чи іншу партію чи кандидата. Напевно ця тема була найпопулярнішою у світі інтернету і не тільки.
Але, не лише виборами жив вчора світ, а зокрема наше улюблене місто Львів. Справа у тому, що саме вчора, 28 жовтня, у міста Лева відбулася третя за ліком зустріч блогерів.
Хто був на ній присутній, чи ходив Воробус на зустріч, що ми вирішили та багато іншого читайте далі.
А ви кажете що гроші важко заробляти, люди так і бідкаються що мають малі зарплати, їм цього не вистачає на життя і так далі. Всім втерти носа вирішила 20-ти річна дівчинка із Бразилії. Саме так, дівчинка, бо найближчим часом вона має стати жінкою.
Сидимо ми вчора з колегами на роботі, вже чекаємо тієї 6 години вечора щоб якнайшвидше натиснути на педалі і бігти пити хто пиво 1517, а хто втікатиме додому до жінок, аж тут один юнак каже а хочете почути цікаву інформацію?
Ясно що нам вже було не до інформації, бо всі вже були на чемоданах, але інформацію він таки озвучив. Цитую слова нашого колеги: «Вгадайте що продала на аукціоні одна дівчина?»
Нещодавно вашому автору із командою «Де-факто» довелося приймати участь у нових для нас змаганнях з футзалу, а саме під егідою «Умбро». На жаль, пригнути вище чвертьфіналу нам не вдалося, але ми неодмінно повернемося і спробуємо пройти далі.
Сьогодні у мене в гостях людина, яка є одним із організаторів цієї ліги, а саме пан Володимир Крупчук і підведе підсумки цих змагань.
Абсолютно об’єктивним і правильним є твердження про те, що студентські роки є най-найкращі у житті людини. Ще склалося так, що студентство є (а може було...) найбільш політично активною соціальною верствою суспільства. При чому не тільки в Україні, але й у світі.
Подорож у столицю України для вашого автора не пройшла даремно. І на футбол з’їздив Воробус, і глянув чим дихає столиця, і себе показав, і на других подивився.
Про що будемо говорити сьогодні? Про Київ – це точно, а точніше про неадекватів там, а їх там ой як багато.
Під час відвідин Києва і зокрема футболу зі мною відбулася і досить цікава ситуація. Невже Воробусу дали тягла чи знову він десь поїхав не туди? Відповідаю, ні – я просто зустрів свого фаната.
Якого фаната зустрів Воробус, яке враження він справив на мене та багато іншого читайте далі.
Ця тема, напевно, буде завжди актуальною до тих пір, поки люди будуть кохати один одного. Що знову не так і не подобається Воробусу?
Справа у тому, що вчора мені довелося їхати маршрутним таксі і я звернув увагу на розмову двох бабусь, які бідкалися на пару, яка їхала у салоні транспортного засобу і привселюдно так цілувалася, що всі аж ахали. :D Санта-Барбара, по-львівськи.