4.07.2012 р. 
Від самого заснування блогу Воробуса, а це вже приблизно три роки, подій на ресурсі було ой як багато. Це і освідчення в коханні, і Санта-Барбара і чупакабра, і НЛО, але найціннішими напевно, все-таки, були наші дописувачі.
Чого лише були варті Ноторіус та пан Адекват. Вони наробили галасу на весь інтернет, але потім раптово взяли і зникли так і не показавши свого лиця і не давши жодного інтерв’ю.
Пам’ятаю хтось казав мені, що заходить на блог саме заради коментарів, бо вони досить часто бувають ну вже надто цікавими. Таке, на жаль, життя, що людям буває стає нудно і вони не коментують нічого, а то і взагалі перестають читати блог. Але, не треба сумувати, бо з’являються нові користувачі.
Читати далі...
Де пропадав Arden?
Від самого заснування блогу Воробуса, а це вже приблизно три роки, подій на ресурсі було ой як багато. Це і освідчення в коханні, і Санта-Барбара і чупакабра, і НЛО, але найціннішими напевно, все-таки, були наші дописувачі.
Чого лише були варті Ноторіус та пан Адекват. Вони наробили галасу на весь інтернет, але потім раптово взяли і зникли так і не показавши свого лиця і не давши жодного інтерв’ю.
Пам’ятаю хтось казав мені, що заходить на блог саме заради коментарів, бо вони досить часто бувають ну вже надто цікавими. Таке, на жаль, життя, що людям буває стає нудно і вони не коментують нічого, а то і взагалі перестають читати блог. Але, не треба сумувати, бо з’являються нові користувачі.
Читати далі...
Якби не було блогерів, то не було би блогів – це логічно. Останнім часом багато людей почали заводити собі свої персональні щоденники. Це якраз і є блог. Мені дуже подобається, коли людина пише від себе.
Тоді, блог живе, людям цікаво заходити, читати що нового відбувається у житті тієї чи іншої людини. А коли є проста інформація, без власних думок, то стає якось скучнувато.
Сьогодні надворі неділя, 1 липня, початок другого літнього місяця. Погода – хороша, можна і на далі відпочивати. Що не радує, так це те, що завтра вже треба йти на роботу, ой як ліньки. А особливо після стількох днів вихідних.
Зараз збираюся і їду на озера, а то не гоже сидіти вдома, коли так тепленько, але спершу допишу черговий пост.
Про що будемо говорити сьогодні? А тема буде цікавою.
Тема кохання завжди була актуальною який рік би це не був. То він її любить, а вона його ні, то навпаки, то ніхто нікого не любить, то ще когось люблять, то він спить з однією, а вона не спить, одним словом – Санта-Барбара.
Нещодавно у рубрику «Запитай у Воробуса» прийшов лист від пана Івана із проханням допомогти, цитую: «Що зробити коли я намагаюся привернути увагу до дівчини а вона на це не реагує?»
У сьогоднішній статті спробуємо у цьому йому допомогти.
Воробус сумує і то так серйозно. Коли з ким прощаєшся, то завжди не приємно, а хочеш якнайшвидше зустріти цю людину ще і ще раз.
Але, таке вже життя. Сьогодні зустріч, а завтра треба прощатися.
Відомий львівський блогер PVS закрився на ремонт. Саме так можна сказати про Володьку з яким останнім часом відбуваються дивні речі. Якийсь він дивний став.
Так говорить не лише Воробус, а і решта людей, які його знають. Отже, з чого такі висновки.
Серія інтерв’ю із українцями, що проживають за кордоном продовжується. Сьогодні в гостях у Воробуса буде дівчинка Аня, яка зараз проживає в Німеччині.
Які ви знаєте проблеми молоді? Правильно, відсутність сімейного життя, алкоголізм, наркоманія, інколи і проблеми з головою тощо.
Але, усьому колись та й настає кінець. Тут або ти стаєш нормальною людиною, заводиш сім’ю або і на далі бухаєш із дружками та з часом спиваєшся і стаєш алкоголіком. Звісно, що не у всіх випадках так, але трапляється.
Постає вибір чи залишитися із компанією чи віддати перевагу сімейному життю.
Саме на цю тему ми і поговоримо у черговій статті на блозі.
Продовжуємо нашу традиційну рубрику «Інтерв'ю».
На цей раз у мене в гостях – дівчина Ярина.
Хто це, чи має вона хлопця, чим займається тощо читайте далі.
Соціальні мережі і на далі залишаються важливим елементом життя українців. Та і не тільки їх, а і багатьох людей у цілому світі. Люди там сидять, переписуються з ранку до ночі, знайомляться, бавляться в ігри, вітають один одного із різними святами тощо.
Кантакти, фейсбук, однокласники, гугл + тощо. Де тільки не сидять люди. І то якби люди ще просто сиділи у цих мережах і все, а то живуть за стіною, а переписуються цілими днями. Повірте, і таке буває.