17.09.2020 р. 
Єгипет – це країна, на відпочинок в яку можна поїхати за дуже помірну плату. Не випадково багато сімей сприймають такі тури мало не як подорож до себе на дачу. Під час пандемії COVID-19 цей напрямок залишається доступним для українських туристів, щоправда перед поїздкою потрібно здати тест на коронавірус.
Читати далі...
Про відпочинок у Єгипті: море, екскурсії, розваги і все інше
Єгипет – це країна, на відпочинок в яку можна поїхати за дуже помірну плату. Не випадково багато сімей сприймають такі тури мало не як подорож до себе на дачу. Під час пандемії COVID-19 цей напрямок залишається доступним для українських туристів, щоправда перед поїздкою потрібно здати тест на коронавірус.
Читати далі...
Ну, що, друзі, глянули першу частину фільму про те, як Юрич Михайлов із друзями піднімався на Пікуй із велосипедами?
Починає ще більше гриміти й, де-не-де, блискати. Стрімко «падаємо» вниз і знову сім’я з малою дитиною. Та куди ж вони йдуть в таку негоду? Знову ж таки розмови що досвідчені, нічого не бояться тощо. Ще до початку негоди вийшли на класну полонину, де є вода й можна ставити намети.
Поки ваш автор викарабкався по набридливих каміннях наверх, колеги Володимир та Юрій вже давно мене чекали. Скажу більше, вони навіть одразу ж почали жартувати «пішли, нема чого засиджуватися».
І хоча наш похід на вершини Синяк-Малий Горган відбувся ще місяць назад і ваш автор не встиг про це написати, в голові ця поїздка ще досі.
Тому, вже зараз більш детальніше опишу наш маршрут. Щоб наші читачі розуміли, Синяк – це така гора, на якій я бував один раз, взимку й після цього собі казав, що більше ніколи мене там не буде. Але, але і ще раз але.
На вершину таки ми зуміли піднятися, але, якщо чесно то вона не вразила. На сусідньому Горбі принаймні стоїть хрест, а тут нічого: ні вказівника що це саме Негровець, ні чогось надзвичайного.
Поступово ми зайшли в ліс. Сонце вже не так «смажило», то ж можна було спокійно йти до вершини. Здивувала серйозно протоптана дорога.
Вчора на сторінках блогу, який зараз читаєте вийшов пост про вершину Негровець. Щоправда, детальних описів я не робив, а лише виклав фотогалерею.
Чому саме так я зробив? Все просто, як двері – втома Ігоря Воробуса. Можете собі уявити, що дводенний похід на вершину ми пройшли за 7 годин. Так, ми йшли «порожняком», але все ж… Знадобився час аби відновитися.
Наступного року, якщо все буде гаразд, у столиці Латвії - Ризі відбудеться чемпіонат світу з хокею. Звичайно, автор блогу не може прогавити шанс побачити топ-збірні, тим більше, що приїду у не таку вже далеку Латвію збірні Канади, США, Фінляндії, Швейцарії тощо.
Наступного дня думав прокинуся швидко, приготую сніданок, але нічні посиденьки далися взнаки. Ближче до ранку автор блогу заспав мертвим сном і лише колеги мене збудили.
Поснідавши, ми зібрали речі й вирушили у напрямку вершини Явірник. Щоб наші читачі розуміли це треба зробити якраз біля згадуваного нами генделика. Ви маєте пройти по нормальній дорозі вверх, потім побачите житлові будинки і вже після них буде стежка в ліс.