9.05.2017 р. 
Сезон походів для Воробуса не завершується і вчора ми вирішили знову кудись вибратися.
Довго думати не стали й, враховуючи те, що подорож була розрахована на один день, було прийнято рішення поїхати в Сколе щоб вже там відвідати водоспад Кам’янка, а також піднятися на вершину Ключ.
Читати далі...
Як Воробус і компанія заблукали на горі Ключ
Сезон походів для Воробуса не завершується і вчора ми вирішили знову кудись вибратися.
Довго думати не стали й, враховуючи те, що подорож була розрахована на один день, було прийнято рішення поїхати в Сколе щоб вже там відвідати водоспад Кам’янка, а також піднятися на вершину Ключ.
Читати далі...
Люблю подорожувати, а ще більше бувати там де ще ніколи не ступала моя нога. Саме такими донедавна для мене були гори Мармароського масиву.
Окрім того, що можна залізти на гору Піп Іван Мармароський, так виявляється що там ще є найвищий водоспад Карпат.
Його назва – Ялинський водоспад, а висота складає приблизно 26-ть метрів.
Черговий день розпочався й обіцяє він бути для вашого автора спокійним. Нарешті буду сидіти спокійно й спробую написати кілька цікавих дописів у блог, який ви зараз читаєте.
І перше про що буду розповідати, так це про колиби в Карпатах.
Воробусу вдалося знайти ще дві, тому чому б про них не розповісти.
Минулих вихідних Воробус і компанія не сиділи вдома на дивані, а здійснили цікаву подорож у село Ділове. Саме там знаходиться частина Мармароського масиву на якому мріє побувати не один турист.
Признаюся чесно, планував туди поїхати давно й нарешті моя мрія збулася.
Зима минула, вже незабаром настане літо й люди потрохи задумуються, а де ж провести свою відпустку. Хтось обирає Карпати, хтось озера, хтось село, а хтось іноземні курорти.
Інколи хочеться чогось екзотичного, а такою безперечно для українців є Шрі-Ланка. Це Демократична Соціалістична Республіка, яка розташована в північній частині Індійського океану, всього в 30-ти кілометрах від Індії.
А тепер настала черга розповісти про черговий похід Ігоря Воробуса в гори.
Справа у тому, що, як ви знаєте, не планував до свята Великодня нікуди лазити. Та, так склалися обставини, що в горах таки побував і де б ви думали?
Не важко здогадатися, що на горі Парашка, яка знаходиться неподалік Сколе.
Завершую розповідати про похід Воробуса і компанії на вершини Хом’як та Синяк.
Минулу частину розповіді завершив на тому, що ми екстремально спустилися із Синяка, повернулися до колиби де й розпочиналася наша подорож та по плану на нас мала очікувати смачна вечеря й теплий чай.
Один то із наших колег там залишився й обіцяв до нашого приходу приготувати все вищеперелічене.
Продовжуємо .
Чи міг тоді Воробус здогадатися, що підняття на вершину Синяк буде ще екстремальніше, чим на Хом’як.
Погода ніби стабілізувалася та й зрештою в районі згадуваної вище гори снігових хмар не було.
Продовжуємо …
Отже, після того, як ми зайшли у колибу та попили гарячого чаю, зрозуміли, що довго затримуватися тут не варто.
Її круто продувало і треба було або палити вогнище, або ж продовжувати свій шлях на гору.
Нарешті у Воробуса є вільний час, то ж вже зараз можу розпочати опис нещодавнього походу на вершини: Хом’як та Синяк.
Автор переважно ходить в гори влітку або ж восени й аж ніяк не взимку. Для цього і спорядження треба мати відповідне та й іти треба довше. Снігу ж то багатенько навкруги.
Проте, все в житті міняється і побажання Воробуса також. Щось мене цього року пробило лазити на вершини саме тоді, коли лежить сніг.