26.01.2015 р. 
Що лише не придумують люди щоб заробити гроші. Хтось здає пусті пляшки, хтось співає в громадському транспорті, хтось бавиться в лотереї, а хтось і взагалі замітає вулиці.
У кожного своя доля і своя голова. Але, інколи трапляються такі унікуми що Воробус просто таки від них в шоці.
Саме про такий черговий випадок я й розповім у черговій публікації на нашому ресурсі.
Читати далі...
Новий маркентинговий хід на вулицях міста Львова
Що лише не придумують люди щоб заробити гроші. Хтось здає пусті пляшки, хтось співає в громадському транспорті, хтось бавиться в лотереї, а хтось і взагалі замітає вулиці.
У кожного своя доля і своя голова. Але, інколи трапляються такі унікуми що Воробус просто таки від них в шоці.
Саме про такий черговий випадок я й розповім у черговій публікації на нашому ресурсі.
Читати далі...
Як відомо, сьогодні 19 січня 2015 року християни святкують свято Водохреща. Незважаючи на те, що в цей день у переважній більшості люди працюють, все рівно нічого робити не хочеться.
Тому, і на блозі Воробуса в цей понеділковий день ми не будемо обговорювати проблеми людства яких назбиралося ой як багато. Про них поговоримо вже завтра, а поки що спробую відповісти на чергові запитання наших читачів.
Прийшов Воробус з роботи додому, поїв, попив і береться за роботу, а саме оновлення блогу.
Про що будемо говорити сьогодні? Відповідаю, про новинки, які вдалося побачити вашому автору в місті Лева, а також як в день вівторка ваш покірний ходив їсти піцу.
Розпочнемо із другої теми.
Незважаючи на те, що свята тривають, проблеми у людей як були, так і є. Але, кажуть, що це лише початок.
А вина усьому держаний бюджет, який був прийнятий Верховною Радою наприкінці 2014 року. Як до нього можна віднестися?
З розумінням, бо грошей в країні нема, криза суцільна, війна на Сході країни триває тощо. Але ж і простих людей також можна зрозуміти.
Все менше і менше днів залишається до Нового, 2015 року. Думаю у вас, читачі ресурсу, як і у мене, в ці дні відчувається якась ностальгія.
Ще б пак, з кожним роком ми стаємо все старшими та старшими і вже не за горами старість. Ех…. :D
Жартую, звісно що, бо нам ще жити і жити.
Просто коли підходить до завершення черговий рік згадуєш події, які з тобою відбувалися, що вдалося зробити, а що навпаки залишилося так і нездійсненною мрією.
Чесно скажу, досить часто дивуюся людям коли спостерігаю за їхніми вчинками.
Так, розумію все, криза в країні, долар росте як на дріжджах, але ж це не означає, що треба вдаватися до кардинальних мір щоб заробити такі бажані гроші.
Давно казав, кажу і буду казати, що гральний бізнес до добра не призведе.
Щоб і скільки ми не говорили за алкоголь, його люд вживає як і вживав і буде вживати навіть тоді, коли ціни суттєво підвищаться.
Хочете «живий» приклад? Та легко.
Всі добре знають яка ситуація в країні і з кожним днем ціни на продукти харчування ростуть. Якщо сьогодні ти купляєш цукор, скажімо за 10 гривень/кілограм, то завтра він вже може коштувати 11-ть, а то і 12-ть гривень.
Це життя і коли все піднімається в ціні, то і продукти харчування не є виключенням.
Бувають моменти в житті, коли просто люблю поговорити на філософські теми. Одним читачам це подобається, інші кажуть що я пишу бздури.
Ну, що тут можна сказати? Скільки людей – стільки і думок.
От в черговій публікації на блозі я піднімлю тему позичання грошей і чи варто це робити.
Наступна публікація буде про наболіле… дістало вже, якщо чесно…
Часто чую від людей що от природа нас не шкодує, часто готує нам неприємні сюрпризи такі як: рясні дощі, зливи, завірюхи і так далі. В народі це все люблять називати – аномаліями природи.
Продовжуємо…
Ідучи вчора з роботи додому ваш покірний автор зустрів свого хорошого приятеля – Мар’яна.
Так от, говорили на багато тем, але основною таки стала тема змін правил прийому документів на шенгенську візу. А їх таки, до слова, змінили.