Коли виходиш з дому, то завжди маєш при собі гаманець. Адже в наш час неможливо проіснувати без грошей. Від оплати за пересування (трамвай, тролейбус, маршрутка, власний автомобіль) до придбання нерухомості чи, навіть, навчання – за все потрібно платити.
Кожна нормальна людина мала б планувати особисте буття як мінімум на день. Є унікуми, що можуть прораховувати свої прибутки і видатки навіть не те що на рік, але й на п’ятирічку. (А хто взяв кредит, то й на добрих років 25).
Ідеально, якщо, провівши робочий день і знявши посттрудовий стрес повертаєшся додому із залишками грошової маси. Буває гірше, потрібно взяти в борг. Це звичайно змушує людину напружитися й задуматися, над проблемою невідповідності власних потреб і бажань до власних можливостей.
Читати далі...
2.02.2013 р. 
Наступили вихідні, а це означає, що можна нарешті відпочити від трудових буднів, які позаду. Але, що ж робити на вихідних? Пиячити явно не хочеться, сидіти і прибирати в хаті теж, тому якби ми цього не хотіли треба йти гуляти.
І тут починаються проблеми і ще й які. Справа у тому що як і мене, так і ще багатьох людей дістала зима. Вона якась така цікава, що аж плакати хочеться.
Читати далі...
Український законодавчий орган давно не тішив шановне товариство своїми приколами. Ніби мають засідати народні депутати на наступному тижні. Уся країна давно забула про свята, а в них ще вихідні. Деякі депутати кажуть, що вони тяжко працюють у комітетах, тому їхня робота не є помітною. Кажуть, що напрацьовують нові закони.
Для нормального суспільства основою життя громадянина є закон. Для нормального громадянина крім законів держави є закони моральні. Моральна поведінка, у більшості випадків, традиційно формується на релігійних принципах. Це в ідеалі. Але кажуть філософи, що навіть накреслене циркулем на папері коло не є ідеальним.
Закони порушуються. Думаю, що не має людини на Земній кулі, яка б не порушила закон. Від перебігання дороги на червоне світло до найжахливіших речей, пов’язаних із насиллям чи вбивствами – нажаль, це суспільні реалії. Тому у кожній державі існують правоохоронні органи, каральні відомства, які мають функції так званого «стримуючого фактора» задля суспільного спокою.
29 січня виповнюється 95 років бою під Крутами. В українській історії цю подію ніколи не називають битвою. Саме бій. Бо сили були нерівними, ні з тактичної, ні із стратегічної точки зору бій нічого не вирішував і ні на що не вплинув. Нічого не було внесено у теорію і практику військового мистецтва.
Але бій під Крутами і загиблих там українців вшановують усією нацією й на високому державному рівні.
Перманентна економічна криза в світі та Україні спонукає деколи цікавитися якимось економічними процесами, цифрами, робити порівняльний аналіз господарських показників. Розумію, що забава ця не впливає на покращення (та й на погіршення) української економіки.
Порівнюючи якісь серйозні макроцифри просто можна в черговий раз переконатися у бездарності нашого політичного керівництва. При чому за весь час існування новітньої незалежності.
Багато хто мені вчора задавав питання чому я нічого не написав про таке свято як Тетянин день.
Відповідаю, Воробус спеціально зробив вимушену паузу щоб написати про свої дослідження сьогодні, а саме коли «не офіційний» день студента завершився.
Про що буде сьогодні стаття, чи справдяться народні прогнози, про це та не тільки читайте у сьогоднішній статті на блозі Воробуса.
Сучасний світ насправді є дуже динамічний у своєму розвиткові. Вдосконалюються технології, змінюються підходи до існування людини в матеріальному і моральному вимірах. При зміні різних життєвих стандартів найменш змінною є людська психологія та загальнолюдські цінності.
Були часи коли людською поведінкою керувала релігія (незалежно від напрямків: християнство, мусульманство, буддизм, конфуціанство та ін.). Сьогодення, зберігаючи релігію як традицію, все ж керується науковими знаннями та часто прагматично-юридичними підходами.
Добре, що ми вже трохи адаптовуємося до простих робочих буднів. Місячне святкування справа нелегка. Але усі справилися з цим завданням чудово. Із закінченням українського Рамадану є надія, що стане більш насичинішим український політичний серіал під назвою «Вічний дебілізм українського політикуму як вияв невігластва і рагулізму окремою соціальною групою зажирілих даунів стосовно здорового й цивілізованого народного єства зокрема та української державності загалом».
У переддень Водохреща була цікава серія, відзнята у харківській лікарні Укрзалізниці. Там лікують українську бранку всіх часів і народів Юлію Тимошенко.
Завершення світсько-релігійних січневих святкувань тішить. Ще сьогодні освятимося в ополоночці йорданською водичкою і будем згадувати як воно по-справжньому працювати.
За останніми інформаційними повідомленнями навіть владні структури беруться до роботи. З депутатами у Верховній Раді, правда, проблемка, бо вони декларують бажання боротися за кращу долю українського люду тільки з лютого. А от Кабінет міністрів вже активно горланить про якісь там певні здобутки.