10.01.2013 р. 
Є такий оригінальний український жарт: «У сусіда корова здохла. Дрібничка, звичайно, але все одно приємно». Не можна з повною впевненістю стверджувати, що саме українці як нація є найбільш заздрісними і ніколи не зможуть потішитися від успіхів сусідів, знайомих, родичів. Якщо питання заздрості української є дискусійним, то сприймати позитивну інформацію про «чужих» слід таки навчитися аналітично.
Читати далі...
У сусіда таки краще або кого має вдусити «українська жаба»
Є такий оригінальний український жарт: «У сусіда корова здохла. Дрібничка, звичайно, але все одно приємно». Не можна з повною впевненістю стверджувати, що саме українці як нація є найбільш заздрісними і ніколи не зможуть потішитися від успіхів сусідів, знайомих, родичів. Якщо питання заздрості української є дискусійним, то сприймати позитивну інформацію про «чужих» слід таки навчитися аналітично.
Читати далі...
Усе ХІХ століття було одним із найважчих для українців у політичному і культурному розвитку. Більшість українських земель перебували у складі Російської імперії, яка запроваджувала на нових захоплених територіях власні порядки.
У кінці ХVІІІ століття закінчилася державотворча доба, пов’язана з козацтвом. Українці були поділені між двома імперіями – Австрійською (Галичина) та Російською (Наддніпрянщина). ХІХ – початок ХХ століття відомий в нашій історії як період національного відродження, коли на політичну арену виходить нова суспільна верства – інтелігенція.
«У лісі-лісі темному…» – добра мила дитяча пісенька про весь час зелене колюче деревце відоме кожному. Уже давно поламаний стереотип темного лісу, бо вирощування ялинок до новорічних свят уже давно поставлено на комерційну основу. І ростуть вони «на продаж» на спеціально відведених світлих галявинах-плантаціях, чекаючи свого часу для вирубування.
Таки вдало пережили ми святкування Нового року. Після новорічної ночі та перших днів року змії почались робочі дні. Люди почали згадувати будні. І це добре, бо новорічна та постноворічна радість ставить нас на землю і знову кидає у вир свідомого (а не емоційно-піднесеного) життя.
Щирі вітання усім читачам блогу Воробуса з Новим 2013-м роком. Початок світського календаря усім українцям-християнам дає початок приготуванням до святкування Різдва Христового – одного з найбільших свят, яке відбувається у родинному колі.
Бажаючи собі добрих святкувань, згадуємо часто тих добрих близьких людей, які відійшли у світи інші. Такі моменти є обов’язковими у традиціях кожної родини.
Український народ кожного 1-го січня пам’ятає й про одного легендарного чоловіка, що поклав усе своє свідоме життя за Українську незалежність. Це день народження провідника українських націоналістів ХХ століття – Степана Андрійовича Бандери (1909-1959).
Приналежність до етнічної групи, народу, релігійного напрямку, мови – дає можливість людині як глобальному індивідуумові ідентифікувати себе у цьому світі. Правильним є культивування ідеології расової, релігійної рівностей. Правильною є ідея рівності людей перед Богом.
Завершується 2012 рік, підсумки його в Україні ми вже підвели, а, отже, настав час підсумувати все що відбувалося цікаве у світі.
Події, катастрофи, очікування, політика і не тільки далі у статі, яка називається – 10 найважливіших подій світу в 2012 році.
Життя простих громадян залежить, у значній мірі, від політиків, що управляють країною; від суспільно-політичних норм та історико-культурних традицій, зкультивованих кожною окремою нацією. Сила держави і людей держави формується, часто, завдяки приходу до влади морального лідера.
Політичне сьогодення в Україні з часу проголошення її незалежності декларується як вільне для особи та демократичне у виборі. Демократія, насправді, є досить моральною і гуманною формою правління. Громадянин проголошується понад усе. Громадянин має право на свободу слова, зборів, віросповідання, участі в управлінні державою.