Наступила осінь, пора відпусток позаду, а отже треба потрохи готуватися до зими, а якою вона буде – побачимо вже через декілька місяців. Тоді почнуться морози, проблеми з опаленням, лижі, сани і так далі. Ой, щось ваш автор перегнув трохи палку.
Знаю людей, що ще поїхали лише відпочивати на море, а я вже про морози. Нижче ви зрозумієте чому я так почав говорити про зиму.
Отже, на зиму треба що? Правильно – продукти. А який найнеобхідніший продукт харчування українців – картопля, яку треба або садити самому, або ж просто купляти.
Чи є цьогоріч урожай картоплі?
Про це та багато іншого читайте далі.
Читати далі...
10.09.2012 р. 
Чесно вам скажу писати вже сьогодні якусь статтю не було бажання та і поки додому доїдеш часу йде дуже багато, але випадок який нині відбувся зі мною так мене розвеселив, що напевно буду його згадувати ще довго.
Отже, останнім мені багато хто із друзів, знайомих, читачів почали казати що я старію, на голові з’являються лисини, що вік вже не той і треба нарешті одружуватися. Хто не знає скільки Воробусу років, то відповідаю – рівно 25-ть або як кажуть у народі «чвертка».
Читати далі...
Із цікавістю та гумором ми любимо поспостерігати як чубляться українські політики. Особливо захоплює писколупка у парламенті коли починають рватися костюми від Армані та літати шкари від Бруні. Але нашим хлопакам-політикам йой як далеко до усвідомлення того, що значить небезпека боротьби за владу.
Звичайно, що підлості людській немає меж: вороги можуть і прибити (по-тихому), можуть кримінал пришити (із помпою). А ні, щоб, як у старі добрі часи: взяв військо, вийшов у відкрите поле, із високо піднятою головою та мечем в руці пішов на ворога.… Хто переміг у відкритому бою, той і правий. Ото часи були.
Існує думка, що українці найбільші пацифісти в світі. Нікого ніколи не завойовували і тільки бідаки терпіли знущання загарбника та боролись за власну територію. Ха! Та вже в ранньому середньовіччі ми давали перцю направо і наліво, тобто із Заходу на Схід і навіть дальше. Прикладом цього може слугувати діяльність князя Святослава.
У світовій історії дуже рідко зустрічалися випадки правління монарха-жінки. Щось подібне було, напевне, тільки в Англіі (і то в період раннього парламентаризму та зародження буржуазних відносин). А княгиня Ольга – єдина княжна раннього феодалізму, яка виконувала в державі функцію головного сеньйора. Але не єдиного…
Засновником роду великих князів династії Рюриковичів був князь Ігор, який прийшов у землі слов’нські із далекої Скандинавії. Його батько Рюрик Старий наказав своєму ближчому і довіреному феодалу Олегу знайти території для правління сина. Олегу в тридцятилітній термін вдалося із розрізнених племен між Карпатами і Дніпром сформувати потужний плацдарм для майбутньої правлячої династії.
Початки будь-якої держави світу починаються із так званого легендарного періоду. В історії Англії це часи короля Гарольда та народного месника Робіна Гуда, в Італії – неймовірні пригоди засновників Рима – Ромула і Рема, діяльність фараонів у Єгипті та багато іншого.
Український легендарний період можна тягнути від V століття нашої ери від заснування Києва східнослов’янськими князями полянського союзу Києм, Щеком, Хоривом та княжною Либіддю. Українським історикам усі легенди додержавного періоду записав чернець Нестор у "Повість минулих літ".
Усі підручники та енциклопедії подають визначення мови дуже подібно. Із невеликими словесними відмінностями стверджується, що мова – це система звукових сигналів та графічних знаків, засіб людського спілкування.
Ніби все правильно. Нас усіх цього навчили ще як у радянській школі, та і на уроках рідної мови у незалежній Україні. І якщо задуматися й проаналізувати втовчене нам у мізки виходить, що можна видавати будь-які звуки, які є для розуміння іншим індивідуумом – ти спілкуєшся МОВОЮ (згідно наукового визначення).
Настала осінь, діти пішли до школи, студенти у свою навчальні заклади. Як-то кажуть, життя вирує і вже незабаром будемо готуватися до зими, а вона, повірте, вже не за горами.
Про що будемо говорити сьогодні? Із настанням осені настала пора збирати урожай, яким він буде цього року? Картоплю лише починають копати, вашого автора також чекає ця робота, а отже як тільки щось дізнаюся, то обов’язково скажу що і до чого.
Кожна маленька людина (тобто пересічний громадянин) держави залежить від політиків та їхніх рішень.
У цивілізованому світі політичний сегмент настільки незамітний, що часто швейцарець чи француз не назвуть прізвище жодного міністра уряду своєї країни. А самодовольні й пихаті американи (то ті, що в USA) взагалі голосують під час виборів за «сімейною традицією»: одні за слоників, інші за осликів і блювати на те, які там прізвища засвітяться у сенаті чи конгресі. І при таких розкладах живуть вони краще, не дивлячись на кризу та постійну демонстрацію незадоволення соціальними проектами урядовців.