Сьогодні надворі 2 грудня, неділя, ще пару годин і треба лягати спати, щоб завтра встати і йти на роботу. Ех, а так швидко минули вихідні, ще би відпочивати.
Чому я згадав дату дня? А все просто, щоб там не говорили, а кінець світу наближається і не знати чи він буде чи ні.
Люди б’ють на сполох, скуповують речі першої необхідності і навіть бачив по телебаченню, що звертаються до спеціальних фірм, щоб ті допомогли знайти місце де можна сховатися на час можливих катаклізмів, темноти і так далі.
Читати далі...
14.12.2012 р. 
Почала роботу Верховна Рада сьомого скликання. Ця подія відбулася 12-го дня 12-го місяця 12-го року 21-го століття. У столиці України у цей день було введено надзвичайний стан... через снігові заметілі і морози.
Читати далі...
Глобалізаційні процеси у світі передбачають тісні взаємозв’язки із багатьма країнами світу. Тепер неможливо існувати виключно у замкненому просторі власного особняка і, навіть, держави. Десятки тисяч людей щоденно пересікають кордони. У кожного свої цілі, інтереси: туристично-відпочинкові, комерційні, відвідини родини, пошук роботи.
Україна декларує відкритість з усіх сторін горизонту. Громадяни будь-якої країни можуть без перешкод і віз прибути до нас і займатися своїми справами. Така політика проводилася від початків проголошення незалежності.
Воробус сьогодні сумує і то так добряче. Що сталося спитаєте ви. Так от, відповідаю, я зовсім з тією роботою забув що сьогодні 12 грудня, 12 місяць і 12 рік, а тому в 12 годині 12 хвилин треба було загадати бажання, написати на папері і потім спалити.
Цього я не зробив, а, отже і бажання не збудеться. Та, можливо, і добре що я нічого не загадував, а то би ще щось спалив випадково.
Україна в небезпеці – ми вже кілька днів живемо без законодавчого органу держави. Верховна Рада шостого скликання склала повноваження, а нова Рада ще не прийняла присяги. Як то тяжко стало усім без депутатів. Усе суспільство зразу ж відчуло, що життя без парламенту погіршилось. Якби не стало президента, то, певне, всі б загнулися – з горя і безпорадності.
Утворення державної організації – це згуртування різних суспільних груп (часто вони є представниками якоїсь однієї (домінуючої) нації) для спільної організації економічного, культурного життя.
Наша держава завжди мусить продемонструвати якийсь елемент «оригінальності» у своїй внутрішній та зовнішній політиці. То у нас підписуються угоди про наддорогий газ, коли для Європи ціна знижується. То хочуть запровадити податок на готівковий продаж долара. То придумують утилізаційний збір для новеньких іномарок.
Повним ходом йде підготовка до першого засідання новообраної Верховної Ради України. Працює підготовча група. Опозиційні фракції вимагали згоди більшості на одноосібне голосування. Регіонали не захотіли виконувати конституційну норму. «Свобода», «Удар» і «Батьківщина» наразі не приходять на засідання тої «підготовки».
Внутрішньодержавний та міжнародний політичні процеси напряму пов’язані з діяльністю політичних партій. Традиція класичної партійності сягає своїми коренями ще феодальної Англії, потім демократичних США. У Європі партії формуються у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнці, що йшли у руслі демократичних змін у європейських імперіях, у цей період теж створювали перші політичні структури. (У Російській імперії, через її деспотизм, цей процес почався пізніше).
В усі часи люди хотіли жити заможно. Поняття достатку ніколи не мало якогось одного стандарту. Воно залежало від історичного періоду, розвитку продуктивних сил, релігійних вірувань, цивільної суспільної моралі, освіченості індивідуума і багатьох інших чинників.