Для нормального суспільства основою життя громадянина є закон. Для нормального громадянина крім законів держави є закони моральні. Моральна поведінка, у більшості випадків, традиційно формується на релігійних принципах. Це в ідеалі. Але кажуть філософи, що навіть накреслене циркулем на папері коло не є ідеальним.
Закони порушуються. Думаю, що не має людини на Земній кулі, яка б не порушила закон. Від перебігання дороги на червоне світло до найжахливіших речей, пов’язаних із насиллям чи вбивствами – нажаль, це суспільні реалії. Тому у кожній державі існують правоохоронні органи, каральні відомства, які мають функції так званого «стримуючого фактора» задля суспільного спокою.
Читати далі...
4.02.2013 р. 
Недавно у якихось незначних формальних канцелярських справах зайшов у райдержадміністрацію свого району міста Львова. Для отримання консультації чемно постукав у двері одного з «начальників» і мені з порога голосно, по-хамськи відрізали, що я заважаю працювати.
Читати далі...
У Російській федерації велика біда: у Володі Пукіна та Льоші Мілєра (заступник Вована по Газпрому) закінчилися бажання. Хлопаки впали в депресію і не знають вже чого вчепитися. Бабла вдосталь, розкіш набридла, від осетрини та чорної ікри їх нудить, залишки грошей викинули у Чечню, щоб вони там тихо сиділи зі своїми новозбудованими гірськолижними здравницями. Опозицію зачухали так, що вона голову з болота боїться виставити (бо зразу напхають), народ в запої.
Нудяться хлопці. Скука.
Український законодавчий орган давно не тішив шановне товариство своїми приколами. Ніби мають засідати народні депутати на наступному тижні. Уся країна давно забула про свята, а в них ще вихідні. Деякі депутати кажуть, що вони тяжко працюють у комітетах, тому їхня робота не є помітною. Кажуть, що напрацьовують нові закони.
Сучасний світ насправді є дуже динамічний у своєму розвиткові. Вдосконалюються технології, змінюються підходи до існування людини в матеріальному і моральному вимірах. При зміні різних життєвих стандартів найменш змінною є людська психологія та загальнолюдські цінності.
Були часи коли людською поведінкою керувала релігія (незалежно від напрямків: християнство, мусульманство, буддизм, конфуціанство та ін.). Сьогодення, зберігаючи релігію як традицію, все ж керується науковими знаннями та часто прагматично-юридичними підходами.
Добре, що ми вже трохи адаптовуємося до простих робочих буднів. Місячне святкування справа нелегка. Але усі справилися з цим завданням чудово. Із закінченням українського Рамадану є надія, що стане більш насичинішим український політичний серіал під назвою «Вічний дебілізм українського політикуму як вияв невігластва і рагулізму окремою соціальною групою зажирілих даунів стосовно здорового й цивілізованого народного єства зокрема та української державності загалом».
У переддень Водохреща була цікава серія, відзнята у харківській лікарні Укрзалізниці. Там лікують українську бранку всіх часів і народів Юлію Тимошенко.
Завершення світсько-релігійних січневих святкувань тішить. Ще сьогодні освятимося в ополоночці йорданською водичкою і будем згадувати як воно по-справжньому працювати.
За останніми інформаційними повідомленнями навіть владні структури беруться до роботи. З депутатами у Верховній Раді, правда, проблемка, бо вони декларують бажання боротися за кращу долю українського люду тільки з лютого. А от Кабінет міністрів вже активно горланить про якісь там певні здобутки.
Минулого тижня була спроба українським парламентом зробити вигляд активізації законотворчої діяльності. Прийняті доленосні для регіональної партії та влади кадрові рішення. Опозиція далі вимагала законної процедури голосування. До регіоналів потрохи почало доходити, що Конституцію треба виконувати.
У ХІХ столітті майже усі слов’янські народи були підкорені іншими народами. Південні слов’яни разом із західними (чехами, словаками і частково поляками) належали Австро-Угорщині. Українці, білоруси і частково поляки (з Варшавою) були під агресією Російської імперії. (Цікавим було те, що росіяни – єдиний слов’янський народ, який не пережив підкорення й, більше того, проводив дієву політичну й духовну агресію проти інших братів-слов’ян).
Рубрика «Запитай у Воробуса» і надалі функціонує і кожен охочий може задати вашому автору, а я, у свою чергу, спробую максимально задовольнити ваші запити. Не на всі питання у мене є відповідь, тому що маємо, те маємо.