1.02.2013 р. 
Для нормального суспільства основою життя громадянина є закон. Для нормального громадянина крім законів держави є закони моральні. Моральна поведінка, у більшості випадків, традиційно формується на релігійних принципах. Це в ідеалі. Але кажуть філософи, що навіть накреслене циркулем на папері коло не є ідеальним.
Закони порушуються. Думаю, що не має людини на Земній кулі, яка б не порушила закон. Від перебігання дороги на червоне світло до найжахливіших речей, пов’язаних із насиллям чи вбивствами – нажаль, це суспільні реалії. Тому у кожній державі існують правоохоронні органи, каральні відомства, які мають функції так званого «стримуючого фактора» задля суспільного спокою.
Читати далі...
Zars порушив закон
Для нормального суспільства основою життя громадянина є закон. Для нормального громадянина крім законів держави є закони моральні. Моральна поведінка, у більшості випадків, традиційно формується на релігійних принципах. Це в ідеалі. Але кажуть філософи, що навіть накреслене циркулем на папері коло не є ідеальним.
Закони порушуються. Думаю, що не має людини на Земній кулі, яка б не порушила закон. Від перебігання дороги на червоне світло до найжахливіших речей, пов’язаних із насиллям чи вбивствами – нажаль, це суспільні реалії. Тому у кожній державі існують правоохоронні органи, каральні відомства, які мають функції так званого «стримуючого фактора» задля суспільного спокою.
Читати далі...
Сучасний світ насправді є дуже динамічний у своєму розвиткові. Вдосконалюються технології, змінюються підходи до існування людини в матеріальному і моральному вимірах. При зміні різних життєвих стандартів найменш змінною є людська психологія та загальнолюдські цінності.
Були часи коли людською поведінкою керувала релігія (незалежно від напрямків: християнство, мусульманство, буддизм, конфуціанство та ін.). Сьогодення, зберігаючи релігію як традицію, все ж керується науковими знаннями та часто прагматично-юридичними підходами.
Добре, що ми вже трохи адаптовуємося до простих робочих буднів. Місячне святкування справа нелегка. Але усі справилися з цим завданням чудово. Із закінченням українського Рамадану є надія, що стане більш насичинішим український політичний серіал під назвою «Вічний дебілізм українського політикуму як вияв невігластва і рагулізму окремою соціальною групою зажирілих даунів стосовно здорового й цивілізованого народного єства зокрема та української державності загалом».
У переддень Водохреща була цікава серія, відзнята у харківській лікарні Укрзалізниці. Там лікують українську бранку всіх часів і народів Юлію Тимошенко.
Завершення світсько-релігійних січневих святкувань тішить. Ще сьогодні освятимося в ополоночці йорданською водичкою і будем згадувати як воно по-справжньому працювати.
За останніми інформаційними повідомленнями навіть владні структури беруться до роботи. З депутатами у Верховній Раді, правда, проблемка, бо вони декларують бажання боротися за кращу долю українського люду тільки з лютого. А от Кабінет міністрів вже активно горланить про якісь там певні здобутки.
Минулого тижня була спроба українським парламентом зробити вигляд активізації законотворчої діяльності. Прийняті доленосні для регіональної партії та влади кадрові рішення. Опозиція далі вимагала законної процедури голосування. До регіоналів потрохи почало доходити, що Конституцію треба виконувати.
У ХІХ столітті майже усі слов’янські народи були підкорені іншими народами. Південні слов’яни разом із західними (чехами, словаками і частково поляками) належали Австро-Угорщині. Українці, білоруси і частково поляки (з Варшавою) були під агресією Російської імперії. (Цікавим було те, що росіяни – єдиний слов’янський народ, який не пережив підкорення й, більше того, проводив дієву політичну й духовну агресію проти інших братів-слов’ян).
Рубрика «Запитай у Воробуса» і надалі функціонує і кожен охочий може задати вашому автору, а я, у свою чергу, спробую максимально задовольнити ваші запити. Не на всі питання у мене є відповідь, тому що маємо, те маємо.
Кожний народ у своїй історії завжди переживав різні моменти: від героїчно-звитяжних до поразок, загарбань і, навіть, принижень. Окремі народи, навіть зникли. Зникнення народу, як правило пов’язано із асиміляторськими процессами.
Українці є. Україна – держава. Були часи, коли ми мали проти себе серйозні імперські потуги слов'янського народу-сусіда, правлячі кола якого донині прагнуть переконати нас у нашому неіснуванні.
Історичні дослідження різних процесів завжди базуються на джерелах. На них посилаються у наукових виданнях. Саме історичні джерела дають підставу для аналізу фактів, періоду, наукових дискусій.
Є такий оригінальний український жарт: «У сусіда корова здохла. Дрібничка, звичайно, але все одно приємно». Не можна з повною впевненістю стверджувати, що саме українці як нація є найбільш заздрісними і ніколи не зможуть потішитися від успіхів сусідів, знайомих, родичів. Якщо питання заздрості української є дискусійним, то сприймати позитивну інформацію про «чужих» слід таки навчитися аналітично.
Таки вдало пережили ми святкування Нового року. Після новорічної ночі та перших днів року змії почались робочі дні. Люди почали згадувати будні. І це добре, бо новорічна та постноворічна радість ставить нас на землю і знову кидає у вир свідомого (а не емоційно-піднесеного) життя.