Кожний народ у своїй історії завжди переживав різні моменти: від героїчно-звитяжних до поразок, загарбань і, навіть, принижень. Окремі народи, навіть зникли. Зникнення народу, як правило пов’язано із асиміляторськими процессами.
Українці є. Україна – держава. Були часи, коли ми мали проти себе серйозні імперські потуги слов'янського народу-сусіда, правлячі кола якого донині прагнуть переконати нас у нашому неіснуванні.
Історичні дослідження різних процесів завжди базуються на джерелах. На них посилаються у наукових виданнях. Саме історичні джерела дають підставу для аналізу фактів, періоду, наукових дискусій.
Читати далі...
19.01.2013 р. 
Завершення світсько-релігійних січневих святкувань тішить. Ще сьогодні освятимося в ополоночці йорданською водичкою і будем згадувати як воно по-справжньому працювати.
За останніми інформаційними повідомленнями навіть владні структури беруться до роботи. З депутатами у Верховній Раді, правда, проблемка, бо вони декларують бажання боротися за кращу долю українського люду тільки з лютого. А от Кабінет міністрів вже активно горланить про якісь там певні здобутки.
Читати далі...
Минулого тижня була спроба українським парламентом зробити вигляд активізації законотворчої діяльності. Прийняті доленосні для регіональної партії та влади кадрові рішення. Опозиція далі вимагала законної процедури голосування. До регіоналів потрохи почало доходити, що Конституцію треба виконувати.
У ХІХ столітті майже усі слов’янські народи були підкорені іншими народами. Південні слов’яни разом із західними (чехами, словаками і частково поляками) належали Австро-Угорщині. Українці, білоруси і частково поляки (з Варшавою) були під агресією Російської імперії. (Цікавим було те, що росіяни – єдиний слов’янський народ, який не пережив підкорення й, більше того, проводив дієву політичну й духовну агресію проти інших братів-слов’ян).
Рубрика «Запитай у Воробуса» і надалі функціонує і кожен охочий може задати вашому автору, а я, у свою чергу, спробую максимально задовольнити ваші запити. Не на всі питання у мене є відповідь, тому що маємо, те маємо.
Є такий оригінальний український жарт: «У сусіда корова здохла. Дрібничка, звичайно, але все одно приємно». Не можна з повною впевненістю стверджувати, що саме українці як нація є найбільш заздрісними і ніколи не зможуть потішитися від успіхів сусідів, знайомих, родичів. Якщо питання заздрості української є дискусійним, то сприймати позитивну інформацію про «чужих» слід таки навчитися аналітично.
Таки вдало пережили ми святкування Нового року. Після новорічної ночі та перших днів року змії почались робочі дні. Люди почали згадувати будні. І це добре, бо новорічна та постноворічна радість ставить нас на землю і знову кидає у вир свідомого (а не емоційно-піднесеного) життя.
Приналежність до етнічної групи, народу, релігійного напрямку, мови – дає можливість людині як глобальному індивідуумові ідентифікувати себе у цьому світі. Правильним є культивування ідеології расової, релігійної рівностей. Правильною є ідея рівності людей перед Богом.
Завершується 2012 рік, підсумки його в Україні ми вже підвели, а, отже, настав час підсумувати все що відбувалося цікаве у світі.
Події, катастрофи, очікування, політика і не тільки далі у статі, яка називається – 10 найважливіших подій світу в 2012 році.
Життя простих громадян залежить, у значній мірі, від політиків, що управляють країною; від суспільно-політичних норм та історико-культурних традицій, зкультивованих кожною окремою нацією. Сила держави і людей держави формується, часто, завдяки приходу до влади морального лідера.