Україна в небезпеці – ми вже кілька днів живемо без законодавчого органу держави. Верховна Рада шостого скликання склала повноваження, а нова Рада ще не прийняла присяги. Як то тяжко стало усім без депутатів. Усе суспільство зразу ж відчуло, що життя без парламенту погіршилось. Якби не стало президента, то, певне, всі б загнулися – з горя і безпорадності. Читати далі...

Утворення державної організації – це згуртування різних суспільних груп (часто вони є представниками якоїсь однієї (домінуючої) нації) для спільної організації економічного, культурного життя. Читати далі...

Наша держава завжди мусить продемонструвати якийсь елемент «оригінальності» у своїй внутрішній та зовнішній політиці. То у нас підписуються угоди про наддорогий газ, коли для Європи ціна знижується. То хочуть запровадити податок на готівковий продаж долара. То придумують утилізаційний збір для новеньких іномарок. Читати далі...

Повним ходом йде підготовка до першого засідання новообраної Верховної Ради України. Працює підготовча група. Опозиційні фракції вимагали згоди більшості на одноосібне голосування. Регіонали не захотіли виконувати конституційну норму. «Свобода», «Удар» і «Батьківщина» наразі не приходять на засідання тої «підготовки». Читати далі...

Внутрішньодержавний та міжнародний політичні процеси напряму пов’язані з діяльністю політичних партій. Традиція класичної партійності сягає своїми коренями ще феодальної Англії, потім демократичних США. У Європі партії формуються у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнці, що йшли у руслі демократичних змін у європейських імперіях, у цей період теж створювали перші політичні структури. (У Російській імперії, через її деспотизм, цей процес почався пізніше). Читати далі...

Обираючи політика ми весь час ставимо під сумнів його чесність. Ми сумніваємося під час агітаційного періоду, чи виконає партія або політик свої обіцянки. Коли влада сформована, у будь-якого владного мужа буде сотня відмазок, чому він не робить того, що пообіцяв. Читати далі...

Вибори до Верховної Ради України продемонстрували поляризацію у політичних поглядах значної частини суспільства. Прихід у владу «Свободи» як право-національних державотворчих сил та збільшення електорату комуністів як представників ідеї соціального протистояння (що аж ніяк не базуються на ідеї суверенітету) доводить тезу: чим гірше живе народ – тим більше він стає агресивним. Читати далі...

Після оголошення виборів до Верховної Ради України більшість міністрів діючого уряду стали народними депутатами від Партії Регіонів. Перед ними стояв вибір: залишатися в уряді, або писати заяви на звільнення і пересісти у крісла парламенту. Прем’єр і всі, хто проходив за списками написали заяву про те, що хочуть таки закони писати, а не виконувати (мається на увазі як представники виконавчої влади). Читати далі...