Завершуємо цикл публікацій про Чернівці. Так, можливо тексту як такого багато у них не було, проте завдяки фотографіям читачі блогу могли на мить переміститися у це чудове місто і помилуватися його красою.
Що цікавого можна побачити у Чернівцях?
Художній музей, ратуша, музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської, палац юстиції, будинок крайового уряду Буковини, німецький народний дім, комплекс Чернівецького музею народної архітектури та побуту (XVII—ХХ ст.), багато навчальних закладів, церков тощо.
Читати далі...
19.09.2014 р. 
Любить Воробус гуляти нашим містом, а якщо ще й цікавинки вдається знаходити – це взагалі вдвічі приємніше.
Вчора таку цікавинку мені таки вдалося знайти і приємно, що у місті існують люди, які дійсно хочуть зробити місто Лева найкращим.
Думаю читачі блогу в курсі, що відколи на Сході нашої країни розпочалися бойові дії, народ України наскільки згуртувався що почав висловлювати свою патріотичність різними методами.
Читати далі...
Сьогодні надворі 18 вересня, четвер, черговий робочий день триває. Здається нічого цікавого ніби, але цікавинка таки є.
День сьогоденній для нашого ресурсу – особливий.
Справа у тому, що саме 18 вересня 2014 року блогу Воробуса виповнилося рівно 5 років із дня його створення.
Нарешті Воробус знайшов час відповісти на запитання наших читачів у рубриці «Запитай у Воробуса».
Чергове таке питання надійшло до нас від людини, яка назвала себе – footballer.
Далі цитую: «Ви обіцяли повідомити про точки продажу квитків на Україна - Македонія ...».
Що ж, час настав про це розповісти. Не секрет, що зараз спортивних подій на стадіоні «Арена Львів» є ой як багато. Лише бери гроші, купляй квитки і йди вболівати за улюблену команду чи спортсмена.
Після короткої паузи повертається до роботи блог Воробуса. Перше що зроблю, так це передам вітання нашому читачу – Володимиру, який вічно мене критикує за вступи до публікацій.
Так от, блог – це не офіційне джерело, тут можна писати все що думаєш, такий собі щоденник. Тому, те що я згадую в публікації який день – нічого поганого в цьому нема.
Головне щоб людям було цікаво.
Після короткотривалої перерви повертається на блог проект – велосипеди. До велосипедних доріжок нашого міста ми повернемося вже наступного тижня, а сьогодні трохи про інше.
Вже казав і ще раз кажу, що останнім часом побачив серед друзів, знайомих і навіть родичів тенденцію щодо купівлі велосипедів.
Продовжуємо розповідати за допомогою фотогалереї і не лише про місто Чернівці.
Чисельність населення цього міста складає близько 260 тисяч осіб. Це вам, звісно що не Львів, але десь схоже на Івано-Франківськ.
Буковина славиться цим містом. Воно досить таки часто фігурує у різного роду рейтингах по красі та відвідуваності туристами. Чернівці ще часто називають пісенною столицею нашої країни.
Його площа – 153 кілометри квадратних, а висота над рівнем моря близько 284 метри.
Досить часто читачі блогу задають свої запитання редакції блогу і, зокрема, вашому автору. Інколи це відбувається у письмовій формі, інколи читачі просто говорять мені про свої наболілі проблеми.
От буквально нещодавно колега – пан Іван бідкався за те, що ще пів року тому він із колегами орендував зал у ветеринарному університеті щоб пограти футбол, потім його закрили на ремонт, обіцяли зробити до вересня місяця, але обіцянки так і не виконали.
Він ще спитав вашого автора наступне, цитую: «Ігор, скажи що швидше зроблять зал у ветеринарному університеті чи трамвай на Сихів?»
Продовжуємо розповідати про цікаві місця України у рубриці «Туризм та екскурсії».
Черговим таким місце буде – місто Чернівці, що знаходиться на південному заході нашої держави України неподалік румунського кордону.
Назва міста походить від поселення, яке в «Списку городів руських дальніх і ближніх» називали - Черн на Пруті.
Вперше згадується у джерелах починаючи від 1408 року, хоча засноване кажуть було у 12 столітті.
Із приходом осені почалися сезонні роботи на городах Львівщини і не лише.
Що ж таке роблять люди? Відповідаю, збирають урожай поки ще є погода. А це картопля, морква, цибуля, капуста, буряки і так далі.
І якщо останні збирають мої родичі без мене, то на копання картоплі Воробус вже змушений був поїхати на дачу щоб допомогти своїм рідним.
Одразу ж передаю вітання людям, які бояться польових робіт. Знаю таких багато, що коли один день пороблять на городі, то згодом два тижня на роботу не будуть ходити.