Ще коли ваш автор вчився в академії, то почув досить таки цікаву фразу, що кожна людина коли народжується згодом, коли підростає то хоче щоб у неї був нащадок, посаджене дерево і збудований будинок, бо жити ж десь таки потрібно буде.
Згодом від одного знайомого почув фразу, що йому набридло сімейне життя, дитину залишає жінці, дерево зрубує – буде мати чим палити в хаті, а дім руйнує. Звісно, тоді він погарячкував і з сім’єю таки залишився.
До чого я веду? Я вже не молодий, але ще і не такий старий, тому і бачу як кругом себе поводять люди. Одна верства населення поспішає знайти свою половинку, якнайшвидше одружитися і жити довго та щасливо. Інша ж навпаки – нікуди не спішить, з половинками живе, але сім’ї заводити не хоче.
Причина? Я, все-таки, думаю що це боязнь сімейних обов’язків, хоча можу помилятися.
У сьогоднішній статті хотів би поділитися своїм баченням ситуації,
чому ж люди бояться створювати сім’ї.
Читати далі...
18.10.2012 р. 
Під час відвідин Києва і зокрема футболу зі мною відбулася і досить цікава ситуація. Невже Воробусу дали тягла чи знову він десь поїхав не туди? Відповідаю, ні – я просто зустрів свого фаната.
Якого фаната зустрів Воробус, яке враження він справив на мене та багато іншого читайте далі.
Читати далі...
У вівторок свій черговий поєдинок за вихід на чемпіонат світу з футболу проводила наша національна збірна. Суперником українців була команда Чорногорії. Шкода, але наші хлопці мінімально поступилися.
Коли емоції вже вщухли, пропоную переглянути футбол із середини стадіону за допомогою фотогалереї, яку вдалося зробити моєму колезі. Враження просто неймовірні.
Шалений тиждень триває у вашого автора. То робота, то футбол, то поїздка у Київ, то знову робота, то гриби (назбирати ж хочеться лісових дарів багато) і тиждень ще не завершився. Але, таке життя мені подобається і найголовніше, що мені не скучно.
По приїзді із Києва сил щоб щось написати не було, але добре що виспався і отже почнемо розповідати про свої враження, а їх багато. Але, спершу про футзальний поєдинок, який ваш автор зіграв напередодні від’їзду.
На середину ХVІІ століття антиукраїнська політика Речі Посполитої досягла апогею: масове закріпачення селян, утиски українського міщанства, насильне поширення католицизму, урізання прав козацтва, особисті образи магнатів і короля стосовно козацької верхівки й української знаті. Усе це привело до потужного збройного виступу українців проти завойовника.
Молодий Богдан Хмельницький, як член реєстрової козацької братії, брав участь у всіх військових кампаніях Польщі. У 1632-1634 роках польський король Владислав ІV почав війну проти Московського царства (так звана «Смоленська війна»). За доблесть і вірність Богдан Хмельницький після завершення походу отримав особисто від короля почесну шаблю, рукоятка якої була оздоблена дорогоцінностями.
Сьогодні надворі вівторок, 16 жовтня, теплий осінній день, а отже можна помилуватися ще теплом, поки воно є. Незабаром на нас чекає зима і не знати якою вона буде, хоча по прикметам, які є на свято Покрови Пресвятої Богородиці – зима буде пізньою і дуже теплою.
Ця тема, напевно, буде завжди актуальною до тих пір, поки люди будуть кохати один одного. Що знову не так і не подобається Воробусу?
Справа у тому, що вчора мені довелося їхати маршрутним таксі і я звернув увагу на розмову двох бабусь, які бідкалися на пару, яка їхала у салоні транспортного засобу і привселюдно так цілувалася, що всі аж ахали. :D Санта-Барбара, по-львівськи.
Сьогодні зранку довго думав щоб то написати на блозі таке, щоб людям було цікаво, адже зараз настала якась така пора, що люди явно ходять без настрою. Чи то раптове похолодання на них так впливає, чи важкі трудові будні, але люди зараз не веселі.
Понеділок – важкий день. Це відомо давно.
Воробус завжди на позитиві і старається ніколи не депресувати.
Про що будемо говорити сьогодні? Отже, буквально нещодавно до нас на блог написала людина з ніком – сором’язливий.
Українська історія козацької доби знала багато мужніх та відданих своїй землі політиків, військових. Таким потужним чоловіком був Богдан Хмельницький, який гетьманував з 1648 по 1657 роки. Щоб стати козацьким гетьманом потрібно було, звичайно, мати надавторитет серед козаків.