20.10.2012 р. 
У нашій державі є незначна група населення, яка називається політиками. Про них ми постійно чуємо із усіх засобів масової інформації, обговорюємо і ...тихо ненавидимо.
У нашому суспільстві немає громадянина, який би доброзичливо чи, тим більше, з повагою висловився про депутата, міністра, чиновника будь-якого рівня. Цікаво є те, що злість людська дійшла до межі не просто ненависті, а до прямих знущань і висміювань. І, якщо народ починає сміятися – це вже та межа, за якою тільки радикальні дії.
Читати далі...
Вистачить сміятися. Пора об’єднуватися!
У нашій державі є незначна група населення, яка називається політиками. Про них ми постійно чуємо із усіх засобів масової інформації, обговорюємо і ...тихо ненавидимо.
У нашому суспільстві немає громадянина, який би доброзичливо чи, тим більше, з повагою висловився про депутата, міністра, чиновника будь-якого рівня. Цікаво є те, що злість людська дійшла до межі не просто ненависті, а до прямих знущань і висміювань. І, якщо народ починає сміятися – це вже та межа, за якою тільки радикальні дії.
Читати далі...
Скажу чесно цієї статті не планував писати, але таки треба підтримати людину щоб вона якнайшвидше була здоровою. Ми ж її любимо. :)
Що за маячню несе Воробус? Так подумала після першого речення не одна людина, але зараз все зрозумієте.
Буквально нещодавно вашому автору у приват написала наша колись активна дописувачка Ольга Vrubli і попросила допомоги. Ні, заміж вона ще не хоче як багато хто подумав, а просто вона захворіла і їй треба терміново колоти уколи.
Все то добре, уколи є, але вона їх панічно не переносить, типу має фобію.
Що ж робити, як перебороти страх перед уколами про це та не тільки читайте далі.
Захопився Воробус футболом і то так серйозно. Як кажуть – апетит приходить під час їжі, саме так можна сказати про поєдинки команди «Де-факто» на футзальному турнірі, який проходить під егідою «Умбро».
Завтра на нашу команду чекає чвертьфінал, де нашим суперником буде дуже і дуже серйозна команда – «Княжий ринок». Хто не знає що це за команда, то скажу що там грають футзалісти, які вже понюхали пороху вищої ліги і не тільки.
Продовжую розповідати про свої пригоди в Києві, а за нетривалий час мого перебування там цих пригод було багато і, що цікаво, як позитивних, так і негативних.
У сьогоднішній статті, яка називається «Ночівля на київському вокзалі» ви побачите, що не завжди столиця – це означає якісний сервіс.
Вчора свій черговий поєдинок у рамках чемпіонату Львівщини серед аматорів проводила команда «Знесіння» за яку час від часу грає автор блогу.
Воробус знову зіграв і що дуже приємно наша команда знову перемогла, цього разу із рахунком 10-1.
У період розбудови козацької держави перед гетьманом Богданом Хмельницьким па представниками старшини стояли складні завдання. Адже творити державний апарат потрібно було з нуля (спираючись тільки на неукріплену в умах людей козацьку традицію). Сама держава формувалась під час постійних військових загроз ззовні. Тому й не дивно, що військова і цивільна адміністрації Гетьманщини злилися у єдине ціле.
Так вже сталося, що найближчі статті на блозі будуть суто про мою подорож у столицю нашої країни – місто Київ. І хоч я там був не дуже то і багато часу, але цього відліку часу було достатньо щоб побачити чим дихає найпопулярніше місто України.
Спершу будемо говорити про футбол, а потім вже і згадаємо вибори, які наступають, транспорт Києва та багато іншого. Обіцяю, буде цікаво.
Під час відвідин Києва і зокрема футболу зі мною відбулася і досить цікава ситуація. Невже Воробусу дали тягла чи знову він десь поїхав не туди? Відповідаю, ні – я просто зустрів свого фаната.
Якого фаната зустрів Воробус, яке враження він справив на мене та багато іншого читайте далі.
У вівторок свій черговий поєдинок за вихід на чемпіонат світу з футболу проводила наша національна збірна. Суперником українців була команда Чорногорії. Шкода, але наші хлопці мінімально поступилися.
Коли емоції вже вщухли, пропоную переглянути футбол із середини стадіону за допомогою фотогалереї, яку вдалося зробити моєму колезі. Враження просто неймовірні.
Шалений тиждень триває у вашого автора. То робота, то футбол, то поїздка у Київ, то знову робота, то гриби (назбирати ж хочеться лісових дарів багато) і тиждень ще не завершився. Але, таке життя мені подобається і найголовніше, що мені не скучно.
По приїзді із Києва сил щоб щось написати не було, але добре що виспався і отже почнемо розповідати про свої враження, а їх багато. Але, спершу про футзальний поєдинок, який ваш автор зіграв напередодні від’їзду.