Внутрішньодержавний та міжнародний політичні процеси напряму пов’язані з діяльністю політичних партій. Традиція класичної партійності сягає своїми коренями ще феодальної Англії, потім демократичних США. У Європі партії формуються у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнці, що йшли у руслі демократичних змін у європейських імперіях, у цей період теж створювали перші політичні структури. (У Російській імперії, через її деспотизм, цей процес почався пізніше).
Читати далі...
Stakeholder-и української політики
Внутрішньодержавний та міжнародний політичні процеси напряму пов’язані з діяльністю політичних партій. Традиція класичної партійності сягає своїми коренями ще феодальної Англії, потім демократичних США. У Європі партії формуються у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнці, що йшли у руслі демократичних змін у європейських імперіях, у цей період теж створювали перші політичні структури. (У Російській імперії, через її деспотизм, цей процес почався пізніше).
Читати далі...
4.12.2012 р.
В усі часи люди хотіли жити заможно. Поняття достатку ніколи не мало якогось одного стандарту. Воно залежало від історичного періоду, розвитку продуктивних сил, релігійних вірувань, цивільної суспільної моралі, освіченості індивідуума і багатьох інших чинників.
Сильна і розумна влада завжди викликає підтримку суспільних низів. Люди ніколи не будуть проявляти агресії до чиновника, який адекватно реагує на суспільство та дотримується законів. Але у нашій країні все навпаки.
1 грудня – перший календарний день зими, сьогодні ж святкують іменини усі Романи.
Рівно 21 рік тому, першого грудня, громадяни Української радянської соціалістичної республіки прийшли на всеукраїнський референдум і проголосували за підтримку Акту проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року.
«Свій до свого по своє» - гасло, що продекларували українці Галичини ще в кінці ХІХ століття. Тоді вони мали проти себе економічно сильну польську та єврейську спільноти. Ці два народи контролювали торгівлю, виробництво. Українцям було дуже важко нарощувати свої бізнесові потуги і через боротьбу з тими двома етносами, і через відсутність власної державності.
Обираючи політика ми весь час ставимо під сумнів його чесність. Ми сумніваємося під час агітаційного періоду, чи виконає партія або політик свої обіцянки. Коли влада сформована, у будь-якого владного мужа буде сотня відмазок, чому він не робить того, що пообіцяв.
Вибори до Верховної Ради України продемонстрували поляризацію у політичних поглядах значної частини суспільства. Прихід у владу «Свободи» як право-національних державотворчих сил та збільшення електорату комуністів як представників ідеї соціального протистояння (що аж ніяк не базуються на ідеї суверенітету) доводить тезу: чим гірше живе народ – тим більше він стає агресивним.
Після оголошення виборів до Верховної Ради України більшість міністрів діючого уряду стали народними депутатами від Партії Регіонів. Перед ними стояв вибір: залишатися в уряді, або писати заяви на звільнення і пересісти у крісла парламенту. Прем’єр і всі, хто проходив за списками написали заяву про те, що хочуть таки закони писати, а не виконувати (мається на увазі як представники виконавчої влади).
Фраза про те, що світ сходить з розуму відома, напевно, кілька століть. Вона з’явилася у результаті різних причуд та витівок неадекватних або оригінальних людей, що постійно щось придумували, за щось або проти когось боролися чи просто дуркували.
Уже трохи призабулися виборчі баталії до Верховної Ради України. Щезла політична реклама з телеефірів та вуличних бігбордів. Пішли в минуле (навіть не в історію) кумедні, примітивні, агресивні, дурнуваті витівки партійних лідерів та мажоритарників під час передвиборчої агітації.