7.10.2020 р. 
У 2020 році я почав більше часу гуляти містом Лева. Виною цьому, мабуть, є карантин. Поїздки, як такі, відпали, тому улюблений Львів – це якраз те, що треба. Але, у чомусь є і позитив.
У першу чергу, завдяки поїздкам на велосипеді, вдалося пізнати такі місця, про існування яких ще рік тому навіть не здогадувався.
Тому, не дивуйтеся якщо у найближчі тижні на блозі буде багато постів саме про такі місця. Тим не менше, розпочнемо з іншого, а точніше з оглядового майданчику.
Читати далі...
Оглядовий майданчик ТЦ “Вернісаж”
У 2020 році я почав більше часу гуляти містом Лева. Виною цьому, мабуть, є карантин. Поїздки, як такі, відпали, тому улюблений Львів – це якраз те, що треба. Але, у чомусь є і позитив.
У першу чергу, завдяки поїздкам на велосипеді, вдалося пізнати такі місця, про існування яких ще рік тому навіть не здогадувався.
Тому, не дивуйтеся якщо у найближчі тижні на блозі буде багато постів саме про такі місця. Тим не менше, розпочнемо з іншого, а точніше з оглядового майданчику.
Читати далі...
Скільки разів гуляв парком «Знесіння» й завжди щось заважало мені піднятися на гору Лева або як її ще в народі називають – Лисою. Чому тягнуло на частину парку, де знаходиться лижний курорт, розташовані альтанки тощо.
Йому вже понад сто сорок років, а він досі не втратив свого шарму та елегантності, залюбки змагається з молодими і обходить їх у красі, радий гостям і у спеку, і у сніг, завжди відкритий до світу. Його втомлені, однак охайні, вікові доріжки з тихим захватом дивляться щодня вслід юним і підтоптаним велосипедистам. А дивної краси могутні дуби, червоні клени, тюльпанові дерева творять його пишну крону.
Продовжуємо гуляти нашим рідним містом. Зокрема, сьогодні мова піде про район Медової печери. Минулих вихідних я зі своїми велодрузями побували, власне, біля печери, класно провели час, а потім ще й круто змокли на джерелі біля мототраси.
Якщо ви не бачили відео наших пригод, то не полінуйтеся, перегляньте відео, яке зняв блогер Юрич Михайлов.
Сидіти вдома, особливо після роботи, не хочеться, то ж після роботи стараюся або ж гуляти пішки, або ж їздити на велосипеді. Звісно, знаходжу нові місця.
Не цікаво ж ходити в одні й ті ж.
Ви любите піцу, але на приготування немає вільного часу? Можливо, побували у всіх ресторанах міста, та не знайшли тої, котра Вам сподобається по якості, ціні та смаку?
Чи бувало у вас таке, що ви чули саме у Львові незрозумілі слова. Здається – це наша рідна мова, все зрозуміло, але що це таке і з чим це їсти – проблемно зрозуміти.
Одразу ж хочу всіх запевнити. Нічого страшного в цьому нема. Це всього лише галицька говірка.
Продовжуємо розповідати про райони нашого міста. І сьогодні моя увага буде зосереджена на парку, який не так давно з’явився на Левандівці.
Хоча, я навіть не знаю як назвати цю місцевість. Можливо навіть й алеєю. Знаходиться вона неподалік ТЦ «ВАМ».
Перший день літа, який ознаменувався теплою погодою і рясним дощем, розпочинаємо із теми про сміття.
Пригадуєте як ще декілька років тому у нашому місті з цим були проблеми. Через закриття сміттєзвалища у Грибовичах були проблеми із вивозом відходів. Із величезними труднощами ця проблема була вирішена.
Воробус і на далі гуляє цікавими місцями Львова й не лише. На цей раз мені вдалося прогулятися парком Святого Папи Римського Івана Павла ІІ, який ще полюбляють називати Сихівським лісом.