3.06.2015 р. 
Досить таки часто під час прогулянок містом вашому автору тикають в руки різного роду рекламки. Розумію, це все робота, тому практично ніколи від них не відмовляюся.
А ось коли вже на них дивлюся, то роблю вибір чи залишати папірчик собі чи викидати його в урни. Хоча, багато людей буває показує свій рівень рагулізму й викидає це все просто на тротуар.
Вкотре теза про рагулізм підтверджується.
Читати далі...
7 червня – чемпіонат України з дріфтингу у Львові
Досить таки часто під час прогулянок містом вашому автору тикають в руки різного роду рекламки. Розумію, це все робота, тому практично ніколи від них не відмовляюся.
А ось коли вже на них дивлюся, то роблю вибір чи залишати папірчик собі чи викидати його в урни. Хоча, багато людей буває показує свій рівень рагулізму й викидає це все просто на тротуар.
Вкотре теза про рагулізм підтверджується.
Читати далі...
Вихідних, на які так довго чекав люд таки наступили. І це, що не кажіть, радує. Плюс погода сприяє робити цікаві прогулянки та веселитися. Зелені свята ж наближаються…
Про що будемо говорити сьогодні? Так званими темами дня будуть: чергова погана дорога у Львові, культура поведінки людей у громадських місцях, а також футбольний поєдинок між донецьким Шахтарем та нашими Карпатами.
Розпочнемо із дороги. Нещодавно вашому автор довелося побувати в такому цікавому закладі як діагностичний центр. Що я там робив казати не буду, бо це нікому не цікаво.
Давненько на блозі Воробуса ми нічого не писали на тему транспорту. Чому так? Не знаю, мабуть, так склалися обставини.
Але, не подумайте, що тема транспорту в нас закрита. Якраз навпаки.
Чує моє серце, що найближчим часом ми будемо писати й писати про маршрутки, електротранспорт тощо. От в останніх, кажуть, вже зовсім скоро подорожчає вартість одноразової поїздки.
Не може ж такого бути, що один вид транспорту подорожчав, а інший стоїть на місці.
Та, сьогодні трохи не про це.
Продовжуємо відповідати на запитання у рубриці «Запитай у Воробуса». Чергове запитання до нас прийшло від людини, яка назвала себе Мар’яном.
Не знаю чи це ім’я справжнє, чи вигадане, але тим не менше пробуємо дати відповідь на його питання, а воно наступне: «Добрий день, Воробус. Зауважив що останнім часом з вулиць масово позникали автомобілі. Чи не знаєте з чим це пов’язано?»
Дякуємо за звернення до нашої редакції і ось вона відповідь.
Продовжуємо…
І нижче будемо розмовляти на мою улюблену тему – тему транспорту.
Як відомо, до кінця року вулиці : Хмельницького та Промислова закриті на ремонт. Там роблять капітальний ремонт й опісля трамвай та інші транспортні засоби мають їздити по-новому.
Все це добре, але якби не було так сумно.
Чого так хотіли перевізники у Львові таки сталося.
Вже від завтра ми будемо їздити по-новому. Такий собі подарунок людям в останній робочий день тижня підготувало управління транспорту та зв’язку ЛМР на пару із «маршрутчиками».
Незважаючи на те, що рівень заробітної платні в людей так і не росте, вартість проїзду у маршрутних таксі міста Львова таки подорожчає.
З 15 травня люди будуть платити вже не 3, а 4-и гривні за одну поїздку у межах нашого улюбленого міста.
Хтось любить подорожувати автомобілем, хтось автобусом, хтось літаком, а є й такі що полюбляють залізницю.
Свою симпатію до рейсів ці люди підтверджують тим, що у потязі й виспатися нормально можна, і ноги відпочивають на відміну від цього ж автомобіля. Та й залізниця є значно дешевшою, ніж автобус.
Щодо Воробуса, то подорожувати потягом мені подобається. Головне щоб у вагоні поруч зі мною не їхали неадеквати, бело поменше пияцюрників та й умови проїзду були нормальними. А то деколи як глянеш на ті ж туалети в поїздах, то аж страшно стає туди заходити.
Вже навіть і не пригадаю коли востаннє їздив на такому виді транспорту як електричка. А колись фактично кожного тижня нею користувався.
Все міняється, часи також. Тому, якщо й кудись їхав в район, то обирав більш комфортніший вид транспорту, а таким безперечно є або ж автобус, або ж той же автомобіль.
Знав одне, що колись мені та й таки випаде нагода поїхати кудись «електриною» і вона таки випала.
Недаремно кажуть, що подорожувати залізницею – це дуже й дуже веселе діло.
Чому так? Все просто, вашим колегою по плацкарту чи купе може бути людина, яку ви запам’ятаєте на все життя.
Краще їхати, звісно що, в купейному вагоні. Але, коли нема фінансової можливості, то менше з тим. Треба погоджуватися й на менш комфортні умови, де можуть їхати алкоголіки, депресивні люди і навіть люди, що пов’язані з космосом.
Ох і погода зараз на вулиці. Чесно скажу, якщо не треба нічого робити на вулиці, то краще з приміщення не виходити.
Дощ, холод, вологість 100 % - саме такі погодні умови ми спостерігаємо всередині чергового робочого тижня.
Тим не менше, блог Воробуса працює і від цієї хвилин буде радувати вас новими, сподіваюся цікавими, публікаціями.