1.09.2011 р. 
Літо позаду, а отже пора викидати лінощі в сторону і йти вчитися. Кому до школи, кому в інститути, кому в училище, але ясно одне, що вчитися таки треба.
Сьогодні зранку ваш автор, йшовши на роботу побачив на вулиці багато нових облич.
Ви скажете, що я таке плету, бо я всіх і так знати не можу, але я маю на увазі те, що місто поступово наповняється людьми, студенти приїхали, а отже тепер хліба у супермаркеті ввечері не купиш.
Та фіг з ним з тим хлібом, сьогодні ж 1 вересня – День знань, а, отже, треба святкувати.
Читати далі...
1 вересня – День знань
Літо позаду, а отже пора викидати лінощі в сторону і йти вчитися. Кому до школи, кому в інститути, кому в училище, але ясно одне, що вчитися таки треба.
Сьогодні зранку ваш автор, йшовши на роботу побачив на вулиці багато нових облич.
Ви скажете, що я таке плету, бо я всіх і так знати не можу, але я маю на увазі те, що місто поступово наповняється людьми, студенти приїхали, а отже тепер хліба у супермаркеті ввечері не купиш.
Та фіг з ним з тим хлібом, сьогодні ж 1 вересня – День знань, а, отже, треба святкувати.
Читати далі...
Як сказав мені вчора мій дружбан: «Виходь в п’ятницю на вулицю, а особливо в центр міста і побачиш приколи».
Я спершу не второпав що він має на увазі. Думаю п’ятниця, кінець робочого тижня, люди можуть розслабитися і так далі.
А виявляється друг мав не те на увазі. 27 квітня 2011 року у всіх школах Львова лунає або вже відлунав останній дзвоник.
Ні для кого не секрет, що ми живемо у нестабільному світі. Змінюється середовища – змінюємося і ми. Намагаємося пристосуватися, вивчити щось нове, задіяти нову ділянку мозку. Світ наздожене та болюче шпигне щонайменше, якщо не адаптуватися до змін. Люди, що володіють певними професійними навичками щодня пропускають через себе масу інформації. Одні це роблять спонтанно. Інші заплановано. Одне зрозуміло – цим займається кожен.
Самовдосконалення у всіх його проявах стає дуже модним. Часто можна почути від оточуючих репліки на кшталт : “О, накупив я книг, завантажив різні курси-тренінги буду вчитися програмувати тепер на 4-х мовах!” . Або : “Щойно придбав кілька книжок з курси іноземних мов – потрібно вивчити бо це може згодитися при підвищенні в посаді”.
Врешті постає питання - “Як зробити самоосвіту максимально ефективною?”. Спробуємо подискутувати на цю тему у сьогоднішній статті.
Кожного року із приходом холодів у Нашого населення загострюються хвороби. Ні, звичайно люди хворіють завжди щоб ми там не говорили, але зимою найбільше.
Приїхали. Вже навчилися.
Від 9 грудня у місті Львові у всіх позашкільних закладах і шкільних установах запроваджено карантин. Причина? Знову грип починає лютувати на наших теренах. Чого слід очікувати цього року?
Сьогодні на календарі 1 вересня – Міжнародний день знань. Літо завершилося, а це означає, що потрібно йти вчитися.
На вулицях можна зустріти діток, які йдуть до школи, студентів, які тільки поступили у ВУЗи чи просто тих, хто вже вчиться і чимчикує, щоб взнати розклад занять. Попереду дев’ять, а то і десять місяців навчання.
Знову ті зошити, книжки, у кого ще чорнильні ручки, екзамени, заліки…
Про день знань можна говорити багато, але сьогодні я вирішив зачепити іншу тему, називається вона – Чи варто вчитися?
Все менше і менше часу залишається до 1 вересня, до початку навчання у ВУЗах і шкільних установах.
Початок навчання – це нові знайомства для когось, нові враження, старі друзі і викладачі. Як ж без них.
Сьогодні саме про них і поговоримо.
Знову 11-ти річка. Під такою назвою можна побачити не один сюжет про телебаченню, почитати не одну, а декілька статей в мережі інтернет чи просто цю новину почути по радіо.
Як ви здогадалися, Україна знову повертається до 11 – ти річного навчання у школах.
Мій випускний. Це слово згадують багато людей через деякий час. Особливо, тоді, коли вже мине трішки часу від періоду Вашого закінчення навчального закладу.
Сьогодні і завтра у багатьох школах України пролунають останні дзвоники. Для когось він стане останнім, для когось ні.
З самого ранку на вулицях можна побачити учнів, які у нарядному вбранні поспішають до школи, адже їх чекає лінійка, останній дзвінок. у руках вони традиційно мають квіти .Хоча їх і забороняють дарити, але квіти є квіти.