10.07.2014 р. 
Продовжуємо розповідати про підйом на гору Лопата (перша частина розповіді – тут , друга частина розповіді - тут), а точніше сказати про пригоди на вершині і під час спуску з неї.
Отже, пообідавши, Воробус і компанія лягли відпочивати на сонечку, але побачивши велику кількість дівчат активізувалися. Все-таки, як не як літо, природа. :D
Звісно це жарт. Ми просто запропонували всім людям що були на вершині виконати державний гімн України. Народ погодився і пішла пісня по горі.
Читати далі...
Похід на гору Лопата. Частина третя (відео)
Продовжуємо розповідати про підйом на гору Лопата (перша частина розповіді – тут , друга частина розповіді - тут), а точніше сказати про пригоди на вершині і під час спуску з неї.
Отже, пообідавши, Воробус і компанія лягли відпочивати на сонечку, але побачивши велику кількість дівчат активізувалися. Все-таки, як не як літо, природа. :D
Звісно це жарт. Ми просто запропонували всім людям що були на вершині виконати державний гімн України. Народ погодився і пішла пісня по горі.
Читати далі...
Продовжуємо розповідати про цікаві місця України у рубриці – «Туризм та екскурсії». На цей раз Воробус розповість вам про водоспад Кам’янка, який знаходиться неподалік Сколе.
Свого часу автор блогу сюди приїздив ще як був зовсім юним і вчився в школі. Тоді купатися нам не дозволяли, а лише можна було зробити фото напам’ять.
Часи минули, Воробус підріс, але якось не випадала нагода поїхати в село Дубина, адже саме біля цього села знаходиться водоспад.
Продовжую розповідати про наш похід на гору Лопата. Отже, як відомо, минулу розповідь ми завершили на тому, що почали підніматися на гору, зустрічали людей, а потім вони зникли.
Мабуть, бачили ми просто грибників, адже таких дерев як береза на шляху було дуже і дуже багато. Та, і надрізані гриби також траплялися.
Воробус має трохи часу, тому починаю розповідати про нашу подорож на гору Лопата. Отже, ідея поїхати на цю гору виникла у вашого автора спонтанно.
Якось ввечері сидів в інтернеті, переглядав вершини у Львівській області та надибав цю гору. Десь мене також наштовхнула їхати на цю гору карта, яка була в інтернеті.
Продовжую розповідати про похід Воробус і компанії на гору Яйко-Ілемське.
Після того, як ми дійшли до поляни Мшана, група зробила 10-ти хвилинний привал.
Чим цікава поляна, так це тим, що звідти можна зайти у різні місця.
Сьогодні надворі 3 липня, четвер, а це означає, що настав час оновити блог і розповісти про щось цікавеньке нашим читачам.
Про що будемо говорити сьогодні? Основною темою дня буде туризм, адже нещодавно вашому автору довелося побувати в горах і помилуватися нашими мальовничими Карпатами.
Воробус не обмежився відпочинком в Карпатах і в один із вихідних днів вирішив завітати в село Стільсько, яке знаходиться неподалік від міста Миколаїв (Львівська область).
Саме тут знаходяться залишки давнього племені білих хорватів, яке населяло територію сучасної України у VIII-XI століттях.
Вчені кажуть, що колись тут проживало більше як 40 тисяч жителів. Але, на то вони і були плем’ям що з часом один на одного почали полювати і вбивати.
Настала пора літнього відпочинку і багато наших співвітчизників вирушають на морське узбережжя. Одним із популярних напрямків для пляжного відпочинку серед українців є чорноморське узбережжя Болгарії, яке славиться пляжами із золотими пісками, теплим морем та гостинним місцевим населенням. Сьогодні познайомимося із найцікавішими традиціями та стравами болгарського народу.
Вихідні минули, а отже, треба поступово повертатися до робочих буднів, попереду 5-ть днів праці. Хоча, відлуння вихідних все рівно залишається.
Думав Воробус, гадав щоб це зробити на вихідних, як гарно провести час і таки вчора вибрався з колегами на природу.
Сьогодні надворі 9 травня, п’ятниця, вихідний день, а це означає, що є час написати чергову публікацію на блозі.
Думав Воробус, що поїде на цих вихідних в гори, але через надмірну свою зайнятість в один із вихідних днів цього зробити не вдасться. Ну, нічого, можливо вийде іншим разом.
Життя на цьому не завершується.