Коли свого часу їздили з одним паном на гриби, він запитав Воробуса наступне, цитую:
«Ігоре, а які в тебе захоплення та як ти навчився збирати гриби?».
Автор блогу відповів з посмішкою наступним чином: у кожну пору року Воробус робить щось нове.
Взимку – часто їжджу на лижі, восени - ходжу на гриби, весною та, особливо влітку, стараюся їздити в туристичні поїздки. Не сидіти ж зараз вдома, коли так гарно на вулиці.
І ось, сезон нових подорожей для Воробуса було розпочато саме на травневі свята.
Читати далі...
8.07.2014 р. 
Воробус має трохи часу, тому починаю розповідати про нашу подорож на гору Лопата. Отже, ідея поїхати на цю гору виникла у вашого автора спонтанно.
Якось ввечері сидів в інтернеті, переглядав вершини у Львівській області та надибав цю гору. Десь мене також наштовхнула їхати на цю гору карта, яка була в інтернеті.
Читати далі...
Продовжую розповідати про похід Воробус і компанії на гору Яйко-Ілемське.
Після того, як ми дійшли до поляни Мшана, група зробила 10-ти хвилинний привал.
Чим цікава поляна, так це тим, що звідти можна зайти у різні місця.
Сьогодні надворі 3 липня, четвер, а це означає, що настав час оновити блог і розповісти про щось цікавеньке нашим читачам.
Про що будемо говорити сьогодні? Основною темою дня буде туризм, адже нещодавно вашому автору довелося побувати в горах і помилуватися нашими мальовничими Карпатами.
Воробус не обмежився відпочинком в Карпатах і в один із вихідних днів вирішив завітати в село Стільсько, яке знаходиться неподалік від міста Миколаїв (Львівська область).
Саме тут знаходяться залишки давнього племені білих хорватів, яке населяло територію сучасної України у VIII-XI століттях.
Вчені кажуть, що колись тут проживало більше як 40 тисяч жителів. Але, на то вони і були плем’ям що з часом один на одного почали полювати і вбивати.
Настала пора літнього відпочинку і багато наших співвітчизників вирушають на морське узбережжя. Одним із популярних напрямків для пляжного відпочинку серед українців є чорноморське узбережжя Болгарії, яке славиться пляжами із золотими пісками, теплим морем та гостинним місцевим населенням. Сьогодні познайомимося із найцікавішими традиціями та стравами болгарського народу.
Вихідні минули, а отже, треба поступово повертатися до робочих буднів, попереду 5-ть днів праці. Хоча, відлуння вихідних все рівно залишається.
Думав Воробус, гадав щоб це зробити на вихідних, як гарно провести час і таки вчора вибрався з колегами на природу.
Сьогодні надворі 9 травня, п’ятниця, вихідний день, а це означає, що є час написати чергову публікацію на блозі.
Думав Воробус, що поїде на цих вихідних в гори, але через надмірну свою зайнятість в один із вихідних днів цього зробити не вдасться. Ну, нічого, можливо вийде іншим разом.
Життя на цьому не завершується.
Продовжую розповідати вже зараз історію про те, як Воробус з компанією піднімалися на гору Парашку.
Отже, трохи попоївши на нас чекала подорож хребтом Парашка ще як мінімум дві години часу.
Йти було легше чим до тривалої зупинки. А все тому, що лісу вже не було і з кожною хвилиною вершина була вже ближче та ближче.
Одним словом, ми її бачили.
Має Воробус кілька хвилин вільного часу, тому, нарешті розповість про свою подорож в Івано-Франківськ, а саме враження від цього міста.
Признаюся, читачі блогу, бував у Франику не один раз. Переважно це робив проїздом. Навіть бувало так, що свого часу мав кілька годин вночі, щоб прогулятися містом.
Але, вночі треба щось інше робити, а для прогулянок є день. Хоча і вдень теж можна багато чого робити. :D