12.07.2015 р. 
Продовжуємо розповідати нашим читачам про озера Аршиці. На цей раз на вас очікує розповідь про те, як Воробус та його приятель Орест шукали озеро Забуте або як місцеві його називають – озеро Верхове.
Саме таку назву водойми ви можете і побачити на карті – Західні Горгани без якої пошуки озера були би не можливими.
Отже, перед тим як відвідати озеро Аршиця та Росохан ми спершу задумали собі знайти озеро Забуте. Воно знаходиться трохи в іншій стороні, але тим не менше, воно існує і зайти туди було дуже й дуже цікаво.
Читати далі...
Пошуки озера Забутого. Частина перша (відео)
Продовжуємо розповідати нашим читачам про озера Аршиці. На цей раз на вас очікує розповідь про те, як Воробус та його приятель Орест шукали озеро Забуте або як місцеві його називають – озеро Верхове.
Саме таку назву водойми ви можете і побачити на карті – Західні Горгани без якої пошуки озера були би не можливими.
Отже, перед тим як відвідати озеро Аршиця та Росохан ми спершу задумали собі знайти озеро Забуте. Воно знаходиться трохи в іншій стороні, але тим не менше, воно існує і зайти туди було дуже й дуже цікаво.
Читати далі...
За все своє життя в Західних Горганах бував не один раз. Проте, ніколи не міг подумати, що в цих краях є гірські озера і не одне, а декілька.
Про них мені ще у далекому 2012 році розповів хороший приятель – Орест, який згодом свої розповіді ще підкріпив старою австрійською картою на яких вони приблизно позначені.
Воробус так захопився розповіддю про озера, що почав з дня на день вивчати ці озера, багато читав публікацій в інтернеті.
Четвертий день подорожі озерами Аршиці розпочався для Воробуса і його приятеля із того, що ми зрозуміли одну річ – харчів у нас залишилося обмаль.
І тому, щоб подорожувати ще один день треба або дзвонити приятелям щоб хтось нам вислав «гуманітарну» допомогу або ж просто йти до села. Найближче – це Осмолода до якого від озера йти більше 10-ти кілометрів.
Третій день нашої подорожі озерами Аршиці розпочався із того, що Воробус близько 7 години ранку виліз з палатки і побачив, що падає дощ.
Ну, все, мабуть мрія знайти озеро Аршиця так і залишиться нездійсненною мрією.
Принаймні у підсвідомості так і подумалося.
Воробус ще досі під емоціями від поїздки, яку вдалося зробити на день Конституції у 2015 році, тому не дивуйтеся, що в найближчі дні будемо багато говорити саме про цю подорож в гори.
Матеріалу є достатньо, головне все встигнути зробити.
А поки що, як своєрідний вступ до великої кількості публікацій буде роздум про те, чи варто взагалі їздити в гори.
Продовжую розповідати про нещодавню подорож Ігоря Воробуса та його приятеля - Ореста озерами Аршиці.
Перша частина розповіді завершилася тим, що ми лягли спати під кутом 45-ть градусів в таких хащах, що нікому би не побажав спати в таких умовах.
Незважаючи на те, що пів ночі лісом щось ходило, рохкало, ми таки змогли хоч трохи заснути. Прокинулися ми від того, що на дереві біля палатки горланив птах.
Що ж, друзі, розпочинаємо цикл публікацій про нещодавню подорож Ігоря Воробуса озерами Аршиці. Ще у далекому 2012 році бував в цих краях, але знайти всі озера так мені і не вдалося.
І тут напередодні великої кількості вихідних, які припали на День Конституції України ваш покірний зателефонував хорошому приятелю – Оресту, ми так поспілкувалися і за декілька хвилин вирішили таки їхати в Західні Горгани і таки втілити в життя давню мрію – знайти всі озера Аршиці.
Ще у далекому 2012 році Ігор Воробус поставив собі за мету відвідати озера, які знаходяться на хребті Аршиця (Горгани).
Тоді ми були зібрали велику компанію на день Незалежності, найняли буси, зібрали речі та й погнали в Осмолоду.
Саме з цього села мав розпочатися пошук озер, які один знаний пан на ім’я Віктор назвав – озерами Аршиці.
Робочий тиждень триває і варто сказати, що сьогодні ваш автор так захопився роботою, що і за блог забув. Але, є ще вечірній час, тому спробую цю прогалину зараз закрити.
Отже, саме у день вівторка в обідній час ваш автор з колегою вирішив пройтися містом. Говорили ми на багато тем і однією з них була тема туризму у місті Лева.
І справді, хто уважно слідкує за життям та розвитком міста, той бачить, що туризм у нас в останні роки почав розвиватися дуже і дуже великими темпами.
Наступило літо, а літо – це що? Правильно – пора туризму, різного роду відпочинку, походів, поїздок на моря тощо.
Признаюся чесно, море Воробус не дуже любить. А все тому, що не можу кілька днів поспіль лежати на одному і тому ж місці.
Віддаю перевагу гірським походам, це для мене. От тому в найближчі дні очікуйте на блозі кілька цікавих публікацій саме на цю тему.
Розпочнемо із такої цікавої теми як – колиби в Карпатах.