2.07.2015 р. 
Воробус ще досі під емоціями від поїздки, яку вдалося зробити на день Конституції у 2015 році, тому не дивуйтеся, що в найближчі дні будемо багато говорити саме про цю подорож в гори.
Матеріалу є достатньо, головне все встигнути зробити.
А поки що, як своєрідний вступ до великої кількості публікацій буде роздум про те, чи варто взагалі їздити в гори.
Читати далі...
Чому варто ходити в гори
Воробус ще досі під емоціями від поїздки, яку вдалося зробити на день Конституції у 2015 році, тому не дивуйтеся, що в найближчі дні будемо багато говорити саме про цю подорож в гори.
Матеріалу є достатньо, головне все встигнути зробити.
А поки що, як своєрідний вступ до великої кількості публікацій буде роздум про те, чи варто взагалі їздити в гори.
Читати далі...
Продовжую розповідати про нещодавню подорож Ігоря Воробуса та його приятеля - Ореста озерами Аршиці.
Перша частина розповіді завершилася тим, що ми лягли спати під кутом 45-ть градусів в таких хащах, що нікому би не побажав спати в таких умовах.
Незважаючи на те, що пів ночі лісом щось ходило, рохкало, ми таки змогли хоч трохи заснути. Прокинулися ми від того, що на дереві біля палатки горланив птах.
Що ж, друзі, розпочинаємо цикл публікацій про нещодавню подорож Ігоря Воробуса озерами Аршиці. Ще у далекому 2012 році бував в цих краях, але знайти всі озера так мені і не вдалося.
І тут напередодні великої кількості вихідних, які припали на День Конституції України ваш покірний зателефонував хорошому приятелю – Оресту, ми так поспілкувалися і за декілька хвилин вирішили таки їхати в Західні Горгани і таки втілити в життя давню мрію – знайти всі озера Аршиці.
Ще у далекому 2012 році Ігор Воробус поставив собі за мету відвідати озера, які знаходяться на хребті Аршиця (Горгани).
Тоді ми були зібрали велику компанію на день Незалежності, найняли буси, зібрали речі та й погнали в Осмолоду.
Саме з цього села мав розпочатися пошук озер, які один знаний пан на ім’я Віктор назвав – озерами Аршиці.
Робочий тиждень триває і варто сказати, що сьогодні ваш автор так захопився роботою, що і за блог забув. Але, є ще вечірній час, тому спробую цю прогалину зараз закрити.
Отже, саме у день вівторка в обідній час ваш автор з колегою вирішив пройтися містом. Говорили ми на багато тем і однією з них була тема туризму у місті Лева.
І справді, хто уважно слідкує за життям та розвитком міста, той бачить, що туризм у нас в останні роки почав розвиватися дуже і дуже великими темпами.
Наступило літо, а літо – це що? Правильно – пора туризму, різного роду відпочинку, походів, поїздок на моря тощо.
Признаюся чесно, море Воробус не дуже любить. А все тому, що не можу кілька днів поспіль лежати на одному і тому ж місці.
Віддаю перевагу гірським походам, це для мене. От тому в найближчі дні очікуйте на блозі кілька цікавих публікацій саме на цю тему.
Розпочнемо із такої цікавої теми як – колиби в Карпатах.
До числа найдавніших держав на Південному Кавказі відноситься Вірменія. Вірменія вважається найпершою християнським державою, а сама держава вважається однією із найдавніших на Землі.
Замкові споруди й палацові споруди на Львівщині - не поодиноке явище. У селі Свірж в Перемишлянському районі Львівської області варто оглянути старовинний замок - яскравий взірець військової архітектури Галицької школи кладки.
Багато цікавих туристичних об'єктів Західної України добре відомі широкому колу мандрівників. Це в першу чергу центральна історична частина міста Львова, Хотинська фортеця, місто Кам'янець-Подільський, Чернівецький національний університет, Шацькі озера, Скелі Довбуша... Але є ще на заході України багато інших цікавих місць, які менш відомі, але варті того, щоб їх відвідати.
Сьогодні надворі 23 січня, п’ятниця, а це означає, що черговий за ліком робочий тиждень завершився. Попереду два вихідних на яких можна буде як слід відпочити і з новими силами в понеділок вийти на роботу.
Не відпочиватиме лише Воробус, який, традиційно, ближче до вихідних буде робити огляд тих чи інших цікавих подій у нашому місті та й за межами нього.
Розпочнемо із тем туризму.