Коли свого часу їздили з одним паном на гриби, він запитав Воробуса наступне, цитую:
«Ігоре, а які в тебе захоплення та як ти навчився збирати гриби?».
Автор блогу відповів з посмішкою наступним чином: у кожну пору року Воробус робить щось нове.
Взимку – часто їжджу на лижі, восени - ходжу на гриби, весною та, особливо влітку, стараюся їздити в туристичні поїздки. Не сидіти ж зараз вдома, коли так гарно на вулиці.
І ось, сезон нових подорожей для Воробуса було розпочато саме на травневі свята.
Читати далі...
9.05.2014 р. 
Сьогодні надворі 9 травня, п’ятниця, вихідний день, а це означає, що є час написати чергову публікацію на блозі.
Думав Воробус, що поїде на цих вихідних в гори, але через надмірну свою зайнятість в один із вихідних днів цього зробити не вдасться. Ну, нічого, можливо вийде іншим разом.
Життя на цьому не завершується.
Читати далі...
Продовжую розповідати вже зараз історію про те, як Воробус з компанією піднімалися на гору Парашку.
Отже, трохи попоївши на нас чекала подорож хребтом Парашка ще як мінімум дві години часу.
Йти було легше чим до тривалої зупинки. А все тому, що лісу вже не було і з кожною хвилиною вершина була вже ближче та ближче.
Одним словом, ми її бачили.
Має Воробус кілька хвилин вільного часу, тому, нарешті розповість про свою подорож в Івано-Франківськ, а саме враження від цього міста.
Признаюся, читачі блогу, бував у Франику не один раз. Переважно це робив проїздом. Навіть бувало так, що свого часу мав кілька годин вночі, щоб прогулятися містом.
Але, вночі треба щось інше робити, а для прогулянок є день. Хоча і вдень теж можна багато чого робити. :D
Продовжую розповідати читачам блогу Воробуса про те, як автору блогу вдалося побувати в такому місті як Івано-Франківськ.
Я вже говорив, що в цей день була погана погода, падав дощ і важко було десь піти і щось розгледіти. Але, коли свої справи так вирішив, то мав приблизно дві-три години щоб прогулятися.
Довго не думаючи, взяв парасолю, фотоапарат та й пішов гуляти. Перше, що Воробус побачив і де зайшов став Івано-Франківський меморіальний сквер.
У зв’язку із відсутністю вільного часу Воробус все ніяк не міг дописати один пост про Трускавець, а саме про те, як я пив воду Нафтусю.
Нарешті час таки знайшов, тому, як то кажуть, поїхали…
Існує така фраза, що хто був у Трускавці і не пив Нафтусі, той не був у Трускавці. Чому?
Відповідаю, бо саме ця лікувальна вода є візитною карткою міста в Львівській області.
Якщо минулого року в такий період часу (березень місяць) Україну засипало снігопадами, то цього року весняна пора року порадувала людей теплим повітрям.
Вже кілька днів на вулицю можна виходити без зимових курток, шпаки, чоботів й так далі.
Що це означає? Все просто, можна на вихідних зібратися і, або піти в ліс на шашлики, або ж просто зганяти на два дні в гори.
Що для цього потрібно, як на швидку руку зібратися в гори про це та не тільки читайте у черговій статті на блозі.
Напружена політична ситуація в нашій країні і надалі продовжується. Щось мені так здається, загострення в державі, а особливо в Криму може розпочатися після того, як буде проведений на вихідних зовсім нелегітимний референдум.
Кримчани не думають про те, що незабаром має стартувати сезон відпусток і ніхто з них не задає собі питання, а хто поїде в Крим цього року? Чи знайдеться такий відчайдух?
Як відомо, кілька днів тому вашому автору довелося побувати в такому містечку на Львівщині як Трускавець.
Цим цікаве це місто, так це тим, що тут протягом року відпочиває дуже багато людей із різних куточків не лише України, а й світу. Приїздять люди сюди щоб оздоровитися, адже Трускавець славиться тим що має багато лікувальних джерел.
Про те, яке враження справив на Воробуса Трускавець читайте у сьогоднішній публікації на блозі.
Продовжуємо розповідати про цікаві місця нашої країни. Бачу, що людям подобаються такі публікації, зокрема Ольга Vrubli вчора написала, що цитую: «Але, тим не менше дякую, не за згадку, за статтю, дійсно цікава!». :)
Приємно ж, що люди позитивно відгукуються. :)
У сьогоднішній публікації розповім про ще одне джерело.
Знаходиться воно вже не в Трускавці, а на Миколаївщині в селі під назвою – Криниця.