Признавайтеся, читачі блогу, хто з вас любить подорожувати на такому виді транспорту як – поїзд? Щось так думаю, думки тут розділяться.
З одного боку поїзд – це можливість переночувати та відпочити, з іншого – там не завжди є належні умови проїзду, плюс треба їхати з іншими людьми. А вони, до слова, можуть бути як нормальними, так і неадекватами. :D
Але, не лише потяги є пасажирські дальнього сполучення, є й також електрички та екскурсійні потяги.
От буквально завтра у нашому місті можна буде покататися на одному із них.
Що це буде за така культурна подія, скільки часу вона триватиме, маршрут потягу, вартість такої екскурсії та багато іншого про це та не лише читайте у сьогоднішній публікації на блозі Воробуса.
Читати далі...
4.05.2014 р. 
Продовжую розповідати вже зараз історію про те, як Воробус з компанією піднімалися на гору Парашку.
Отже, трохи попоївши на нас чекала подорож хребтом Парашка ще як мінімум дві години часу.
Йти було легше чим до тривалої зупинки. А все тому, що лісу вже не було і з кожною хвилиною вершина була вже ближче та ближче.
Одним словом, ми її бачили.
Читати далі...
Коли свого часу їздили з одним паном на гриби, він запитав Воробуса наступне, цитую: «Ігоре, а які в тебе захоплення та як ти навчився збирати гриби?».
Автор блогу відповів з посмішкою наступним чином: у кожну пору року Воробус робить щось нове.
Взимку – часто їжджу на лижі, восени - ходжу на гриби, весною та, особливо влітку, стараюся їздити в туристичні поїздки. Не сидіти ж зараз вдома, коли так гарно на вулиці.
І ось, сезон нових подорожей для Воробуса було розпочато саме на травневі свята.
Має Воробус кілька хвилин вільного часу, тому, нарешті розповість про свою подорож в Івано-Франківськ, а саме враження від цього міста.
Признаюся, читачі блогу, бував у Франику не один раз. Переважно це робив проїздом. Навіть бувало так, що свого часу мав кілька годин вночі, щоб прогулятися містом.
Але, вночі треба щось інше робити, а для прогулянок є день. Хоча і вдень теж можна багато чого робити. :D
Продовжую розповідати читачам блогу Воробуса про те, як автору блогу вдалося побувати в такому місті як Івано-Франківськ.
Я вже говорив, що в цей день була погана погода, падав дощ і важко було десь піти і щось розгледіти. Але, коли свої справи так вирішив, то мав приблизно дві-три години щоб прогулятися.
Довго не думаючи, взяв парасолю, фотоапарат та й пішов гуляти. Перше, що Воробус побачив і де зайшов став Івано-Франківський меморіальний сквер.
У зв’язку із відсутністю вільного часу Воробус все ніяк не міг дописати один пост про Трускавець, а саме про те, як я пив воду Нафтусю.
Нарешті час таки знайшов, тому, як то кажуть, поїхали…
Існує така фраза, що хто був у Трускавці і не пив Нафтусі, той не був у Трускавці. Чому?
Відповідаю, бо саме ця лікувальна вода є візитною карткою міста в Львівській області.
Якщо минулого року в такий період часу (березень місяць) Україну засипало снігопадами, то цього року весняна пора року порадувала людей теплим повітрям.
Вже кілька днів на вулицю можна виходити без зимових курток, шпаки, чоботів й так далі.
Що це означає? Все просто, можна на вихідних зібратися і, або піти в ліс на шашлики, або ж просто зганяти на два дні в гори.
Що для цього потрібно, як на швидку руку зібратися в гори про це та не тільки читайте у черговій статті на блозі.
Напружена політична ситуація в нашій країні і надалі продовжується. Щось мені так здається, загострення в державі, а особливо в Криму може розпочатися після того, як буде проведений на вихідних зовсім нелегітимний референдум.
Кримчани не думають про те, що незабаром має стартувати сезон відпусток і ніхто з них не задає собі питання, а хто поїде в Крим цього року? Чи знайдеться такий відчайдух?
Як відомо, кілька днів тому вашому автору довелося побувати в такому містечку на Львівщині як Трускавець.
Цим цікаве це місто, так це тим, що тут протягом року відпочиває дуже багато людей із різних куточків не лише України, а й світу. Приїздять люди сюди щоб оздоровитися, адже Трускавець славиться тим що має багато лікувальних джерел.
Про те, яке враження справив на Воробуса Трускавець читайте у сьогоднішній публікації на блозі.
Продовжуємо розповідати про цікаві місця нашої країни. Бачу, що людям подобаються такі публікації, зокрема Ольга Vrubli вчора написала, що цитую: «Але, тим не менше дякую, не за згадку, за статтю, дійсно цікава!». :)
Приємно ж, що люди позитивно відгукуються. :)
У сьогоднішній публікації розповім про ще одне джерело.
Знаходиться воно вже не в Трускавці, а на Миколаївщині в селі під назвою – Криниця.