4.03.2014 р. 
Признавайтеся, читачі блогу, хто з вас любить подорожувати на такому виді транспорту як – поїзд? Щось так думаю, думки тут розділяться.
З одного боку поїзд – це можливість переночувати та відпочити, з іншого – там не завжди є належні умови проїзду, плюс треба їхати з іншими людьми. А вони, до слова, можуть бути як нормальними, так і неадекватами. :D
Але, не лише потяги є пасажирські дальнього сполучення, є й також електрички та екскурсійні потяги.
От буквально завтра у нашому місті можна буде покататися на одному із них.
Що це буде за така культурна подія, скільки часу вона триватиме, маршрут потягу, вартість такої екскурсії та багато іншого про це та не лише читайте у сьогоднішній публікації на блозі Воробуса.
Читати далі...
5 березня – екскурсія ретро-потягом у Львові
Признавайтеся, читачі блогу, хто з вас любить подорожувати на такому виді транспорту як – поїзд? Щось так думаю, думки тут розділяться.
З одного боку поїзд – це можливість переночувати та відпочити, з іншого – там не завжди є належні умови проїзду, плюс треба їхати з іншими людьми. А вони, до слова, можуть бути як нормальними, так і неадекватами. :D
Але, не лише потяги є пасажирські дальнього сполучення, є й також електрички та екскурсійні потяги.
От буквально завтра у нашому місті можна буде покататися на одному із них.
Що це буде за така культурна подія, скільки часу вона триватиме, маршрут потягу, вартість такої екскурсії та багато іншого про це та не лише читайте у сьогоднішній публікації на блозі Воробуса.
Читати далі...
Як Воробус вже писав раніше, нещодавно мені довелося побувати в такому чудовому містечку на Львівщині як Трускавець. Чим воно цікаве, так це своїми джерелами, які мають цілющі та лікувальні властивості.
Загалом їх на території Трускавця є 14-ть і про одне з них під назвою – «Юзя» й розповім у сьогоднішній публікації.
Так от, знаходиться джерело недалеко від всім відомого джерела «Нафтуся».
Щоб до нього потрапити треба пройтися хвилин так зо десять Курортним парком. Так, саме тим парком, де переважно гуляє дуже багато відпочивальників.
Воробус так і зробив.
Постійне кутання в шуби, морози до 10 градусів нижче нуля і більше та зимова депресія з часом набридають. Але є місця, відпочинок у яких принесе не тільки довгоочікуване тепло, але й користь для душі та тіла.
Сьогодні надворі 1 лютого, субота, а це означає, що саме в цей день не треба йти на роботу, нудно дивитися на стрілки годинника коли ж настане 18 година, а найголовніше не мерзнути, адже не секрет, що зараз в Україні панує дуже холодна погода.
Тому Воробус сидить зараз на печі та їсть калачі, при цьому не забуваючи за наших читачів оновлюючи блог.
«Гніздо блискавок» – саме так в народі називають місця, куди часто б’ють грозові розряди. У давнину такі зони наділялися у свідомості людей магічними властивостями. Їх обгороджували величезними каменюками, створюючи споруди на зразок знаменитого Стоунхенджу.
Зовсім нещодавно мова йшла про фільм "Тіні незабутих предків". Згадалося одне із натхненних місць України, що знаходиться в Карпатах. Хочу поділитися із вами його величчю та красою.
Сьогодні надворі 4 листопада, понеділок, а це означає, що поступово ми увійшли в новий робочий тиждень. Попереду 5-ть робочих днів, але думаю вони пролетять досить таки швидко.
Останнім часом Воробуса все частіше питають, а коли ж буде зима? У найближчих публікаціях обов’язково поділюся своїми домислами, а поки що на вас очікує чергова публікація в рубриці – «Туризм та екскурсії».
Звісно, сезон походів поступово завершується, але ця тема, думаю вам сподобається.
Давненько Воробус не бував у цьому чудовому місці, де можна не лише насолодитися природою, а й попити води із цілющого джерела.
Якщо не здогадалися про що йде мова, відповідаю, мова іде про джерело в селі Раковець. Саме сьогодні вашому автору спонтанно довелося туди завітати.
Любить Воробус їздити на гриби і вже давненько не пригадую щоб я настільки часто був на «полюванні» за цими дарами природи. А чому б і ні? На вулиці тепло, дощі падають, а, відповідно і гриби ростуть.
У минулих публікаціях я вже розповідав про те, що їздив на гриби у Винники і досить таки вдало. Після цього ще кілька разів бував у цьому лісі і одного разу дійшло до такого, що Воробус навіть трошки заблукав.
«Хто не бачив Пікуя, той не бачив ….», «Краще сто разів … чим один раз на Пікуй». Скільки таких віршиків є про цю цікаву гору, яку нещодавно довелося відвідати вашому автору.
А чи знаєте ви чому ж гора називається саме Пікуй? От саме таке запитання задавав ваш автор колегам, які йшли зі мною на гору. На жаль, точної відповіді вони дати не змогли, єдине що вони розповіли, так це легенду про нещасливе кохання, яке відбулося в краях гори ще за царя Гороха.