Люди народжуються, проходить дитинство, шкільні роки, потім люди стають дорослими, вчаться, а згодом наступають важкі трудові будні: сім’я, робота, город і так далі. Коли приходять вихідні, то аж тішишся, що нарешті можна відпочити і набратися сил або ж просто попити 1517.
Досить популярною є фраза у людей – де ти працюєш і скільки заробляєш. І тут можна почути досить так цікаві відповіді. Хтось каже правду (таких з особистого досвіду – мало), хтось прибріхує, а хтось тупо морозиться і нічого не каже. Але, це їхнє право, що хоче людина, те і робить.
Читати далі...
22.08.2012 р. 
А ну признавайтеся, хто з вас любить їздити відпочивати в гори, а якщо бути точнішим, то в Карпати? Там і свіже повітря, і неймовірні краєвиди, а якщо ще і є нормальна компанія, то взагалі додому повертатися не хочеться. Але, колись таки прийдеться.
Признаюся чесно, я люблю туди їздити і цього року знову об’їздив багато місцин.
Читати далі...
Завершую розповідати про похід вашого автора з компанією на полонину Боржава. У попередній частині я завершив розповідь тим, що спалив у вогні свого смартфона і після цього за відсутності настрою пішов спати.
Проснувся я серед ночі і зрозумів, що з погодою явно проблема, бо дощ падав і то такий добряче. Зранку правда він на кілька хвилин перестав, що дозволило нашій компанії розпалити вогонь.
Продовжую розповідати про нещодавню мою подорож із компанією на Боржаву. Першу частину розповіді ми завершили на тому, що поївши, сфотографувавшись, Воробус і компанія почали спускатися з гори до пункту, де ми починали свої подорож, а саме до водоспаду Шипіт.
Кругами йти ми не хотіли, а отже вирішили піти навпростець. Спуск був достатньо крутий, тому на деяких ділянках ми просто брали і катулялися. Звісно, це небезпечно, бо можна натрапити на якийсь камінь, але хто не ризикує, той не п’є шампанського.
Минулих вихідних Воробус і компанія вирішили покинути асфальтований Львів і поїхати в гори. Там можна покричати, побути у компанії хороших людей та просто подихати чистим свіжим повітрям.
Нещодавно наш читач пан Юрій з компанією побував у чудовій місцині, а саме на Мармароському масиві. Вражень купа, фотографій теж, а отже туди таки варто з’їздити.
Сьогодні юнак розповість нам про пригоди у цій поїздці у своєму звіті під назвою – чотири дні в тиші. :)
Чарівний та мальовничий карпатський край. Його природа радує багатьох мандрівників, які відвідують його прекрасні місця. Одним з таких місць, які зацікавлять туристів, є місто Сколе. Невеличке містечко, яке постійно притягує увагу багатьох мандрівників. Якщо Вам доведеться побувати в цьому місті, то обов’язково віднайдіть там на вулиці Князя Святослава палац Гредлів.
Сьогодні на блозі Воробуса цілий день розповіді про туризм, а саме про нашу останню поїзду з друзями на водоспад Крушельниця.
Так от, завершальною статтею, яка буде сьогодні буде розповідь про цікавого чоловіка, який пристав до нашої групи коли ми вже їхали додому.
Як відомо, минулих вихідних вашому автору довелося з’їздити у похід з палатками у гори. Про те, як минула подорож можете прочитати тут, а сьогодні про прикол який там відбувся з вашим автором.
Чомусь куди Воробус не поїде, завжди щось новеньке і смішненьке. Так от, у своїй розповіді я розповідав, що все було добре у поїздці, лише не задовольнила погода. Дощ падав лише вночі, але він також нервував.
Минулих вихідних вашому автору з компанією довелося знову з’їздити в хорошу туристичну поїздку. На цей раз ми автобуса не брали, а вирішили зібрати невеличку банду і поїхати своїм ходом.
Куди ми поїхали? Відповідаю, на водоспад, що знаходиться у селі Крушельниця.
Про те як ми з’їздили туди, які пригоди чекали на вашого автора та багато іншого читайте далі.