Пора відпусток продовжується, а що це означає? Бухати, лежати на гамаку? Ні, не вірно, а хоча.
А правильно, можна десь поїхати на море, річку чи просто в гори. І якщо з морем все ясно, бо там люди переважно їдуть або жити в готелі, або ж винаймають квартиру, то в горах все по-іншому.
Що саме я маю на увазі? Так от, їхати в гори оптимально хоча б з однією ночівлею, бо підніматися та спускатися з гори в один і той же день – відбере багато сил.
Палатки, карімати, спальні мішки як же без них у горах, це все потрібно, хоча можна і не брати якщо дівчинка чи жіночка запросить вас у свою палатку. :D
В горах найбільші проблеми із харчуванням і водою. Воду треба або купляти в магазинах, або ж просто знати місця де ви йдете щоб було джерело чи річка.
Харчування. Ось тут треба не прорахуватися, бо їжу прийдеться нести на власних плечах і лишнього брати явно не треба. Отже, поїхали,
що взяти у гори з їжі?
Читати далі...
17.08.2012 р. 
Завершую розповідати про похід вашого автора з компанією на полонину Боржава. У попередній частині я завершив розповідь тим, що спалив у вогні свого смартфона і після цього за відсутності настрою пішов спати.
Проснувся я серед ночі і зрозумів, що з погодою явно проблема, бо дощ падав і то такий добряче. Зранку правда він на кілька хвилин перестав, що дозволило нашій компанії розпалити вогонь.
Читати далі...
Продовжую розповідати про нещодавню мою подорож із компанією на Боржаву. Першу частину розповіді ми завершили на тому, що поївши, сфотографувавшись, Воробус і компанія почали спускатися з гори до пункту, де ми починали свої подорож, а саме до водоспаду Шипіт.
Кругами йти ми не хотіли, а отже вирішили піти навпростець. Спуск був достатньо крутий, тому на деяких ділянках ми просто брали і катулялися. Звісно, це небезпечно, бо можна натрапити на якийсь камінь, але хто не ризикує, той не п’є шампанського.
Минулих вихідних Воробус і компанія вирішили покинути асфальтований Львів і поїхати в гори. Там можна покричати, побути у компанії хороших людей та просто подихати чистим свіжим повітрям.
Нещодавно наш читач пан Юрій з компанією побував у чудовій місцині, а саме на Мармароському масиві. Вражень купа, фотографій теж, а отже туди таки варто з’їздити.
Сьогодні юнак розповість нам про пригоди у цій поїздці у своєму звіті під назвою – чотири дні в тиші. :)
Чарівний та мальовничий карпатський край. Його природа радує багатьох мандрівників, які відвідують його прекрасні місця. Одним з таких місць, які зацікавлять туристів, є місто Сколе. Невеличке містечко, яке постійно притягує увагу багатьох мандрівників. Якщо Вам доведеться побувати в цьому місті, то обов’язково віднайдіть там на вулиці Князя Святослава палац Гредлів.
Сьогодні на блозі Воробуса цілий день розповіді про туризм, а саме про нашу останню поїзду з друзями на водоспад Крушельниця.
Так от, завершальною статтею, яка буде сьогодні буде розповідь про цікавого чоловіка, який пристав до нашої групи коли ми вже їхали додому.
Як відомо, минулих вихідних вашому автору довелося з’їздити у похід з палатками у гори. Про те, як минула подорож можете прочитати тут, а сьогодні про прикол який там відбувся з вашим автором.
Чомусь куди Воробус не поїде, завжди щось новеньке і смішненьке. Так от, у своїй розповіді я розповідав, що все було добре у поїздці, лише не задовольнила погода. Дощ падав лише вночі, але він також нервував.
Минулих вихідних вашому автору з компанією довелося знову з’їздити в хорошу туристичну поїздку. На цей раз ми автобуса не брали, а вирішили зібрати невеличку банду і поїхати своїм ходом.
Куди ми поїхали? Відповідаю, на водоспад, що знаходиться у селі Крушельниця.
Про те як ми з’їздили туди, які пригоди чекали на вашого автора та багато іншого читайте далі.
Вихідні наступили, а це означає, що можна поїхати кудись відпочити або ж просто сходити в похід. Знаю, що багато людей походів не любить, бо там треба багато ходити плюс ще з собою нести вантаж, але все ж похід – це прикол.
У сьогоднішній статті ми поговоримо на тему – як оптимально сходити у похід.