2.08.2017 р. 
Як тільки вперше побачив в інтернеті, що на Закарпатті є таке село як Колочава, то одразу ж в нього закохався.
І справа тут не у чудових краєвидах, які можна побачити заїхавши в кінець цього населеного пункту, а в цікавих місцях, яких тут є безліч.
Читати далі...
Пам’ятник заробітчанам у Колочаві
Як тільки вперше побачив в інтернеті, що на Закарпатті є таке село як Колочава, то одразу ж в нього закохався.
І справа тут не у чудових краєвидах, які можна побачити заїхавши в кінець цього населеного пункту, а в цікавих місцях, яких тут є безліч.
Читати далі...
Як і обіцяв Ігор Воробус черговий день наступив, а з ним прийшла й нова порція публікацій від вашого автора.
Приємно було вчора почути від одного з наших читачів наступні слова, цитую: «Воробус, ти нарешті прислухався до людей, які з блогом кожного дня й почав менше писати про футбол, а зосередився на цікавинках, для прикладу туристичних».
Літо – пора туристичних походів. Тому, Ігор Воробус намагається не сидіти вдома, а подорожує у цікаві місця про які попередньо дізнаюся або з карт або ж банально з інтернету.
Вже від завтра почну розпочну цикл публікацій про похід на гору Молода, а поки що розповім про незвичну вершину на якій, так виглядає, мало хто бував.
Її назва – Яйко-Перегінське й знаходиться вершина якраз по дорозі на вже згадувану вище Молоду.
Незважаючи на шалену спеку блог Воробуса продовжує свою роботу і як я й обіцяв публікації будуть з’являтися переважно ввечері.
Довгих вступів робити не буду, а перейду безпосередньо до тем публікацій.
Як же хочеться інколи вибратися кудись за місто щоб тебе ніхто не бачив і ти також. Особисто я люблю їздити в Карпати.
Там і свіже повітря й чисті річки, а якщо ще й є хороша компанія збоку, то виїзд за місто стає ще цікавішим.
Звісно, що не кожна людина хоче жити в польових умовах. Багато кому потрібні відповідні умови, принаймні будинок для ночівлі.
А далі розповім про те, чому не можна вірити місцевим коли піднімаєшся на яку-небудь вершину.
На моїй історії подібне трапилося вперше.
Було колись що пішов з колегою на білі гриби й місцевий дідуган відправив нас далеко мотивуючи це тим, що внизу їх велика кількість.
Але, щоб заблукати на маршрутці – це щось нове.
Якщо ви хочете поїхати на озеро Синевир, то для того, щоб урізноманітнити вашу подорож вартує сходити на вершину, яка розташована поруч. Її назва – Стримба (1719 метрів над рівнем моря).
Похід на неї розпочинають із відомого села на Закарпатті – Колочави. Тут окрім великої кількості музеїв є ще й два марковані маршрути на гору Стримба: синій та зелений.
Воробус і компанія йшли по зеленому, який розпочинається із перевалу Присліп.
Поступово завершується черговий літній місяць, на цей раз липень, а, отже настав час підвести його підсумки.
Що вдалося зробити, що навпаки ні, чого слід очікувати на блозі у серпні та багато іншого читайте далі.
Не часто у вашого автора беруть інтерв’ю, тому думаю багатьом нашим читачам буде цікаво познайомитися зі мною поближче. Щоправда, було багато запитань по темі спорту, адже вже не один рік я займаюся футболом та футзалом.
Далі посилаюся на текст сайту Аматорський футзал України.
Продовжую розповідати про похід на вершину Стримба.
Минулу частину розповіді завершив на тому, що Воробус і компанія увійшли в ліс. Саме звідси й розпочався стрімкий підйом.