Продовжуємо розмову про львівський етно-гурт «Коралі».
Власне, етно-гурт у цілому – це не тільки виступи та інтерпретація пісень, але й спільна ідея, та один з найцікавіших атрибутів – вбрання. Погодьтеся, адже коли артист виходить на сцену, в першу чергу, що цікавить глядача – сприйняти його візуально. Для того, щоб одяг пасував стилю, якого дотримується гурт, потрібно добре підготуватись до виступу і продумати кожну деталь.
В нас час існують етно-гурти, які поєднують автентичні народні строї із сучасними елементами, також цікавими є нові інтерпретації самого етно-стилю із вкрапленнями язичницьких символів та сучасних авангардних деталей. Рідше зустрічаємо власне автентичний стрій, адже із часом мода на щось довговічне зникає.
Читати далі...
11.11.2013 р. 
Любить Воробус спілкуватися з людьми, а тим більше коли вони розповідають мені про глобальні проблеми.
Часто вони й мене просять висвітлити ці теми на блозі. Звісно, про все це не напишеш, бо час обмежений, але деякі теми я записую собі в блокноті й згодом до них повертаюся.
Читати далі...
Українські жінки – найвродливіші. І нехай тільки хтось спробує це заперечити. Одразу матимемо гарні аргументи: мовляв, наша Камалія стала Міссіс Всесвіт–2008. Яка вона розумничка, красуня, актриса, модель та ще й співачка, скільки є це здібностей заховано у одній людині.
Цьогорічний конкурс краси Міс Всесвіт-2013 проводився 9-го листопада в московському Крокус Сіті Холі. Мільйони глядачів зі всього світу спостерігали за цією визначною подією. Серед 86 учасниць було обрано 16 дівчат, яких обрали у фінал, і як ви думаєте, що?
Нещодавно до міста Лева завітав польський письменник із світовим іменем, який живе та працює у Франкфурті-на-Майні. Він – автор таких бестселерів, як "Мартіна", "Ліжко", "Повернення долі", "Любов та інші дисонанси". Не здогадуєтесь, про кого йдеться? А якщо згадаю про його книгу, якою свого часу захоплювався світ, під назвою "Самотність у мережі"?
Ви вже мабуть знаєте, про кого йде мова, принаймні, жіноча частина "Воробусу" – точно. Я веду мову про Януша Леона Вишневського, який у рамках Форуму видавців приїхав до Львова.
Любі мої відвідувачі "Воробусу"! Ніколи б не подумала, що ділитимусь із кимось своїми думками на тему популярної музики. Вони десь глибоко засіли у голові, тому здається, що говорити про це – якось банально. Скажімо так: мене, як професійного музичного критика, а отже й музиканта за сумісництвом дивує одна колосальна річ: чому ми, українці, настільки захоплені популярною музикою?
Сьогодні до Вашої уваги пропонується чергова публікація із циклу статтей про львівський гурт автентичного співу "Коралі".
Слов'янське забарвлення в українських автентичних піснях дуже добре помітне, якщо зіставити деякі сюжети пісень та навіть їх мелодику. Наприклад, російська протяжна та, приміром, українська пісня про тяжку жіночу долю мають спільну точку перетину в інтонаційній будові. Це стосується не лише російської, а й білоруської , сербської, болгарської та інших пісень. Отож, коли гурт "Коралі" поїхав із концертом у інші країни, учасники помітили деяку схожість.
Україна здавна славилась розмаїтою пісенністю, наші предки співали пісень з нагоди і без неї, під час роботи і на дозвіллі. Саме пісня увіковічує традиції у мовному, національному та духовному самовиявленні. Народні пісні виконувались колись та інтерпретуються зараз різними етно-ансамблями. До них належить гурт автентичного співу "Коралі", який сформувався вже майже тринадцять років тому.
Як відомо, вчора у Львові був великий футбол, проходив поєдинок 1/8 фіналу Кубка України. Вже вчора на вулицях міста можна було побачити людей, які ходили в масках.
У Мистецькому об'єднанні "Дзиґа" 8 жовтня відбувся майстер клас по грі на українських духових інструментах. Гість із Києва – Максим Бережнюк виконував композиції на різноманітних, деяким людям досі невідомих, інструментах. Та ще й як! Любителі етно-музики із задоволенням долучалися до творчого процесу - співали, медитували та пробували імітувати звуки цих інструментів.
Після кількох холодних днів тепло тати повернулося в Україну і радує собою не одну людину. Ще б пак, йдеш по вулиці, світить сонечко, аж не хочеться йти в темний сірий офіс.
Але, таки приходиться…. Роботу ніхто не відміняв.
Смішить мене зараз ситуація із нашими комунальними службами. Коли було холодно – батарей не вмикали, коли стало тепло, все увімкнули і батареї зараз гарячі. Весело, що не кажіть.
Але, як каже наш відомий тренер – то таке. Від тепла ще ніхто не помер. :d
Батареї, тепло – це добре, але незабаром на Львів очікує чергова культурна подія.