Сьогодні надворі субота, 24 серпня, вихідний день. Можна вже як слід розслабитися і не думати, що треба щось робити, що начальник буде давати вам догану що спите на робочому місці й так далі.
А ще, хто не знає, сьогодні наша держава святкує день народження. А таки не знають, бо коли йшов зранку за хлібом зустрів друга. Кажу, що вітаю з святом, на що він мені відповів що дякую, але з яким. Ось такі патріоти живуть у нашій країні.
Менше з тим, Україні виповнилося 22 роки, з чим її й вітаємо. Так, так, саме 24 серпня 1991 року офіційно було проголошено незалежність нашої країни.
У сьогоднішній публікації я би хотів подискутувати на таку тему як: А чи любите ви Україну?
Читати далі...
24.12.2013 р. 
Сьогодні надворі 24 грудня, 2013 року. А це означає що до Нового року залишається менше 7 днів.
Змія нас покине і прийде коник або як пам’ятаю мені говорила одна пацулька не коник, а «кунь». :D
Від цього моменту блог Воробуса починає підводити традиційні підсумки року що минає в Україні та світі.
Читати далі...
Політична ситуація в нашій країні і на далі залишається напруженою. Люди стоять на майданах і їх число з кожним днем все збільшується й збільшується, особливо це стосується столиці України куди кожного дня приїздить дуже багато людей.
Мета мітингів одна – відставка уряду і президента країни. Воробус уважно слідкує за всіма подіями і бере участь у мітингах.
У сьогоднішній публікації спробую написати про найцікавіші події з майданів України.
Тільки що ваш покірний автор повернувся із майдану у Львові. Змерз трохи, але як каже наш відомий тренер – «То таке..». За майбутнє нашої країни можна і постояти.
Що цікавого побачив Воробус на львівському майдані, які настрої панують серед людей та багато іншого читайте далі.
Сьогодні у Львові відбулася безпрецедентна подія до якої Воробус вперше долучився за весь час свого нетривалого життя. У місті Лева люди почали формувати живий ланцюг, який мав з’єднати нашу країну з ЄС.
Не важко здогадатися, що це треба зробити до самого кордону нашої неньки України з Польщею.
Не любить наш Воробус писати пости на політичні теми, та і я також не дуже полюбляю їх. Але вчора у моєму рідному місті Дрогобичі відбулася неординарна подія, про яку я хочу розповісти відвідувачам блогу.
Справжні революції знищують старий порядок і, на краще або на гірше, замінюють його на щось зовсім нове. Нездійснені революції лише «струшують» обстановку. У Єгипті, де військових не розстрілювали, як Че Гевару, задля встановлення нового порядку, лояльного до народу, так звана «революція», якій вже два з половиною роки, явно належить до іншої категорії.
Був колись короткий період часу, коли Воробус (вірніше – о гуру аналітики Воробус-сан) писав про кризу тем і небажання писати. У Вашого покірного слуги – zarsa – ніби подібна ситуація…; з іншого боку – жодного дня не покидав блогу нашого славного Ігорка-Воробуса. Читав і діставав задоволення від постів.
Писати самому було нічого. Поясню: вибравши амплуа з претензіями на політологічно-соціальну тематику, не розумію і не можу заналізувати того, що твориться в Україні і світі. Здавалося б, що «гомо сапієнс» має аналізувати, а не тільки сприймати об’єктивну реальність, але…
Учора Україна могла поспоглядати комуністичну ходу по нашій землі. Тішить, що тих червоноприхильних щороку стає менше і менше. Ті що виходять з портретами Лєніна виглядають примітивно і жалюгідно.
Гасла, символіка, мислення початку ХХ століття – це справді не майбутнє для українців. Політичні динозаври з серпом і молотом навіть не хочуть задуматися про те, що їх лідери живуть нормальним ринком, займаються бізнесом, є складовою новітньої української олігархії зрощеної на бідах та обкраданні людей.
Світ – театр, а ми – у ньому актори. Ця філософська алегорія є відомою. Треба погодитися, що суспільна поведінка є, справді, театралізованою. Грою є все: поведінка людини на роботі, часто стосунки серед друзів і знайомих, грою є інтим та вживання їжі. Гра не передбачає відвертої і щиро-природньої поведінки людини. Це довів ще оригінал З. Фрейд, коли писав про постійну боротьбу „Его” (внутрішньої людської моралі) з „Суперего” (суспільно сформованими правилами). Включав філософ у цю схему боротьби і фізіологічну складову людини – „Лібідо”.